В Україні немає свого лохнеського чудовиська або єті, але український фольклор сповнений містики, а про місцевості з особливою силою і енергетикою в Україні вже давно ходять легенди.
Тисячолітній шабаш
Лиса гора – острівець містики в центрі сучасного мегаполісу
Лиса гора, розташована на правому березі річки Либідь (від якої нині, правда, майже й сліду не залишилося) – одне з найвідоміших містичних місць Києва, та й усієї України.
Згідно з багатьма легендами, колись на вершині гори було абсолютно гладке місце – ні куща, ні травинки. Саме тут влаштовували шабаші київські відьми.
Втім, і без усякої нечистої сили про Лису гору вистачає історій, від яких кров холоне в жилах. Чого вартий хоча б воістину жахливий сюжет про те, як за часів татаро-монгольських набігів київські жителі ховалися в печерах під Лисою горою. І хан Батий, не маючи можливості дістати їх звідти, наказав замурувати печери.
Не менш жахлива історія трапилася на Лисій горі на початку XVIII століття, коли на ній була зведена фортеця з величезними підземними резервуарами, куди закачувалися тонни води з Дніпра на випадок захоплення укріплення. Щоб про будівництво ніхто не дізнався, тисячі селян, які працювали на укріпленнях, були втоплені в колодязях, які самі ж і збудували.
Вже в XX столітті гора використовувалася як місце страти державних злочинців, ну а батьки завжди лякали своїх дітей Лисою горою, коли ті погано поводилися, адже там раз у раз пропадали люди, а деякі і зовсім божеволіли.
Загалом, який вік не візьми, а на Лисій горі завжди якась «чортівня». Зараз тут можна знайти капище з дерев’яними ідолами і вівтарем, покинуті сходи, що ведуть до озера, і найцікавіше – тунелі.
Кара Господня
Кам’яне село, за легендою, є пам’ятником кари, яку Бог послав на людей за байдужість
Кам’яне село в Житомирській області – пам’ятник природи та геологічний заказник. Хоча, хто знає, можливо, кілька століть назад тут і було справжнє селище. Принаймні, так свідчить легенда, згідно з якою багато-багато років тому з’явився в цьому селі старець.
Зайшов він у один двір і попросив води, а його прогнали. Зайшов у другій – те ж саме. Так і поневірявся він по селу, і невтямки було місцевим жителям, що в образі мандрівника з’явився до них сам Господь.
За їх байдужість і скупість наслав Бог кару на все село, перетворивши і будинки, і їх жителів в камені. В одному з валунів навіть зараз проглядається слід босої ноги – його так і називають: слід Бога. Кажуть, до речі, що якщо прикласти до того каменя з «слідом» долоню, то можна вилікуватися від будь-якої хвороби.
Інша легенда оповідає про «чортовий млин». Мовляв, будували біси в цьому місці ночами млин. Але одного разу, прямо як в книзі «Вій», нечистих застав спів півня. Чорти роботу свою кинули, а ось жорна громадяться тут і донині. Казки казками, але це місце сьогодні притягує туристів зі всієї України.
Таємнича фортеця
Деякі вірять, що в Акерманській фортеці живуть нащадки австралопітеків.
Більше 200 років знадобилося на зведення знаменитої Акерманської фортеці, що в Білгород-Дністровському на Одещині.
І хоча фортеця є однією з найбільших і найкраще збережених в Україні, залучає туристів вона не тільки тому. Багато незрозумілого відбувалося біля її стін.
Після Другої світової війни Білгород-Дністровський потрясли дивні події: місцеві хлопчаки не раз помічали на зубчастій стіні фортеці темні фігури з … рогатими головами! Ці «рогаті» особистості незрозумілого походження, бувало, не раз нападали на місцевих жителів, але не вбивали, а тільки відбирали їжу і питво.
Одні припускали, що це були нащадки деградованої гілки австралопітеків, інші – що в печерах понад чверть століття ховалися румунські солдати, які не бажали потрапити в полон.
«А роги?» – Запитаєте ви. А тут все просто: за роги приймали їх конусоподібні пілотки. Але, може, все-таки насправді десь там під землею живуть наші предки, які обрали іншу гілку еволюційного розвитку?
Магніт для блискавок
Вчені не можуть зрозуміти, чому на Громовщині блискавки так часто б’ють в одне і те ж місце
Офіційно це село в Житомирській області називається Купище, проте в народі прижилася інша назва – Громовище.
І не просто так. Саме тут знаходиться поляна, що притягає до себе блискавки.
Якщо вірити стародавній легенді, то давним-давно стояла на цьому місці садиба багатого поміщика. За жорстокість покарань, яким він піддавав своїх селян, поміщик нітрохи не поступався відомій витонченій садистці Салтичисі.
Всесвіт довго терпів підступи поміщика, поки одного разу він не замучив красиву молоду дівчину. Тоді серед ясного неба вибухнув грім з блискавками, поміщик впав замертво, а його садиба згоріла в частки секунди. Більше в цих місцях ніхто не наважувався надовго затримуватися, адже кожен раз в грозу цю галявину пронизують удари блискавок.
Місцеві жителі кажуть, що на Громовищі періодично з’являється яскравий світловий промінь, що йде високо в небо, наче хтось включає потужний підземний прожектор. Люди, які бували тут, розповідали, що відразу ж відчували нездужання, а серце в цьому місці починало битися дуже швидко. Вчені вважають Громовище аномальним місцем з геофізичних ефектом, а ось з якої причини саме сюди б’ють грозові блискавки – загадка.
