Як тільки випадає сніг, перше бажання, яке виникає і у дорослих, і у дітей, – бігти на вулицю, грати в сніжки і ліпити сніговика. Виявляється, такі зимові забави аж ніяк не чужі й самій природі. У Північній Америці, а також в деяких європейських країнах вчені зафіксували цікаве природне явище, яке отримало назву «сніжні рулони». Це циліндри зі снігу, скачані вітром, вони порожнисті усередині, але зате дуже міцні зовні.
Снігові рулони можуть бути абсолютно різними за розмірами: від зовсім маленьких, нагадують тенісний м’яч, до великих, що досягають 25-30 см в діаметрі і 30 см завширшки. Розмір рулону залежить від того, наскільки сильним був вітер, липким – сніг, крім того, очевидно, що великі за розмірами «згортки» виходять у тому випадку, якщо вітер здуває їх зі схилів пагорбів або інших височин.
Для того, щоб утворився сніжний рулон, температура повітря повинна бути близько нуля, і верхній шар снігу – липким. Тоді-то вітер буквально вириває грудочки снігу і котить їх по крижаному покриві, принцип схожий на той, як діти ліплять снігових баб. У певний момент рулон зупиняється, якщо його не засипле снігопадом, він буде видний до тих пір, поки поступово не розтане.
Рулони, скочуючись вниз, залишають за собою довгі видолинки в сніговому покриві, які часто також можуть складатися у вигадливі візерунки. До речі, принцип “витоптування” малюнків не свіжому снігу взяли за основу своєї творчості такі сучасні художники, як Саймон Бек і Соня Хінрічсен , так що у природи, безсумнівно, можна багато чому повчитися.
