При першому погляді на цей замок здається, що хтось загубив тут свої іграшки – настільки нереальними здаються вежі Нойшванштайн кольору слонової кістки, що видніють здаля на тлі темно-зелених ялин. Хоча, якщо підійти ближче – відчуття казковості навряд чи зникне, тому, що стануть видимими ще сотні дрібниць, що абсолютно не вписуються в реальність альпійських схилів, що додають фон цій німецькій казці …
Замок Нойшванштайн (нім. Schloß Neuschwanstein, буквально «Новий лебединий камінь») розташований у Німеччині, поблизу містечка Фюссен (нім. Fussen). Він був побудований в 1869-1891 роках королем Людвігом II, Баварським. Замок – один із найгарніших у світі і є місцем паломництва туристів зі всього світу, відноситься до розряду замків «must see». Це навіть не стільки замок у звичному розумінні цього слова людей X-XIII століть – це палац, «палац мрії» його творця, який йому так і не вдалося побачити в повній своїй розкоші.
Про створення цього замку подбав баварський король Людовик II. Його світогляд, химерні фантазії та мрії з допомогою Крістіана Янка (театрального художника), знайшли своє втілення в дизайні інтер’єру, архітектурі і ландшафтній композиції замку. Той факт, що замок був споруджений далеко від галасливих міст і строкатих доріг, пояснює відлюдкуватість у характері Людовика II. Будівництво замку тривало протягом 17-ти років. Постійно змінюючись і вдосконалюючись Нойшванштайн, так і не був закінчений під час перебування Людовика II на троні. Сам король весь час знаходився поруч – в замку Хохеншванг, розташованому на сусідній горі.
Після того, як король залишив цей світ, замок відразу став популярним серед туристів. Тому архітектурна пам’ятка почала приносити шалені прибутки. Корінні жителі Баварії були дуже вдячні своєму дивакуватому правителю за це.
Популярність замку Нойшванштайн виправдана його чудовим зовнішнім і внутрішнім оформленням. Замком можна бродити цілими годинами, милуючись його чудовими кімнатами-шедеврами. Але велика кількість туристів (а в день буває по 5-6 тисяч відвідувачів) не дає можливості довго перебувати всередині.
Є серед кімнат Нойшванштайн ще один дивовижний шедевр – Грот – зразок дивної фантазії Людовики ІІ. Знаходиться ця кімната на третьому поверсі замку. Переступивши її поріг, ви відразу потрапляєте в казкову печеру. Звичайні стіни тут перетворені в скелі, в яких знаходиться невеликий водоспад. Крім того, Людовик II розпорядився, щоб ця кімната була з’єднана слуховим ходом з Залом співаків.
Саме оформлення замку Нойшванштайн викликає у відвідувачів почуття фантасмагорії, чогось дивного і досі небаченого. Замок здається казковим будиночком, який загубився в таємничих лісах навколишніх гір. Той, хто хоч раз побував у цьому чудовому куточку, захоче відвідати його знову і знову.
