Археологи поділилися результатами дослідження гробниці та останків «Крижаного принца», що жив у VII столітті нашої ери. Його могилу виявили ще у 2021 році під час будівництва в Баварії, проте лише зараз її вдалося повністю розкопати та дослідити.
Для поховання хлопчика використали стародавню римську будівлю, яка після похорону перетворилася на його мавзолей. Товсті стіни гробниці були герметично закриті вапняним розчином, що унеможливило проникнення будь-яких нашарувань упродовж століть, однак з часом зробило конструкцію надзвичайно крихкою. Традиційні методи розкопок могли зруйнувати її, тому науковці застосували інноваційний підхід: заморозили могилу рідким азотом і вилучили її як єдиний крижаний блок. Через це хлопчика й прозвали Крижаним принцом.
Заморожений блок доставили до кріогенної лабораторії, де його зберігали у морозильній камері до початку контрольованого розморожування. Лише після цього археологи змогли нарешті розпочати вивчення унікальної знахідки.
Хлопчик помер між 670 і 680 роками у віці півтора року. Дослідження ДНК показало, що в нього були блакитні очі та світле волосся. Ізотопний аналіз зубної емалі підтвердив, що він народився і все життя прожив у цьому регіоні. Причиною смерті став сепсис, спричинений інфекцією середнього вуха. Сьогодні лікарі могли б вилікувати його завдяки наявності антибіотиків.
Хлопчик походив із знатної та заможної родини, яка мала значний вплив у суспільстві. Його батьки мали доступ до рідкісних і дорогих матеріалів, таких як візантійський шовк, і могли наймати майстрів високого рівня. Вони збудували меморіальну споруду на місці колишньої римської вілли, що було надзвичайною рідкістю для того часу, коли кам’яні будівлі траплялися нечасто.
Дитину поклали на хутро, вона була одягнена у шкіряні черевики, штани та лляну сорочку з довгими рукавами. На зап’ястях були срібні браслети, а взуття прикрашене срібними шпорами. До пояса хлопчика був прикріплений короткий меч у шкіряних піхвах, оздоблений золотою філігранню.
Біля підніжжя гробниці знаходилися ритуальні предмети: бронзовий таз із гребенем, дерев’яна чаша і посудина для пиття. Там же виявили залишки їжі — ліщина, яблука і груші, а також кістки поросяти, які раніше помилково вважали собачими. Ці елементи відображають традиції ритуальних бенкетів, під час яких учасники мили руки, розчісували волосся, а потім їли і пили зі спеціального посуду.
Будівлю, в якій знаходилася гробниця, перебудовували щонайменше двічі після поховання, і вона залишалася місцем пам’яті та вшанування упродовж десятиліть, а можливо, і довше. «Вони не лише поховали дитину з найбільшими почестями, а й дбали про збереження його пам’яті», — підсумував один із дослідників.
