Без деяких із них ми вже не уявляємо сучасного життя. І мова не тільки про телефони та планшети.
Відеозв’язок
Коли телефонний зв’язок вже був винайдений, людям захотілося доповнити його зображенням, щоб родичі, які далеко один від одного, змогли бачитися. Вперше подібний пристрій під назвою “телефоноскоп” описав Томас Едісон. Проте вченим потрібно було зробити багато, щоб створити технологію, схожу на сучасні відеосервіси.
Щось подібне почали тестувати у 1920-х. Це сталося саме тоді, коли до виходу готувався фільм «Метрополіс», який розповідає про місто майбутнього.
Сюжет у ньому будувався навколо взаємин Марії, дівчини з бідного прошарку населення, і Фредера — сина правителя міста. Серед футуристичних технологій, якими мав володіти герой, був і настінний відеотелефон.
Його форма, ймовірно, могла надихнути винахідника Георга Шуберта — буквально за 10 років у Німеччині з’явилися схожі апарати, створені за його макетами. Вони були встановлені на пошті, і будь-хто міг за допомогою відео зв’язатися з іншою станцією.
Лазерна гармата
“Війна світів” – роман і однойменний фільм про марсіанський напад на Землю. Дія відбувається у Каліфорнії у середині XX століття. Підготовлене інопланетне військо за кілька днів із легкістю пробиває оборону планети. Їхня головна зброя — лазерні гармати, встановлені на космічних кораблях.
Ця технологія швидко сподобалася режисерам sci-fi, і лазерні гармати стали з’являтися практично у всіх науково-фантастичних фільмах. Наприклад, ви могли бачити їх у «Зоряних війнах» та у «Людях у чорному».
Проте не лише кіноіндустрія надихнулася «Війною світів». Винахід із цього твору послужив прообразом для реальної лазерної зброї. Йдеться про американську систему Laser Weapon System (LaWS), яку вперше застосували у 2014 році. Під час випробувань вона спромоглася спалити автомобіль і збити дрон всього за декілька секунд.
Телефон-розкладачка
Вестерн у космосі — так «Зоряний шлях» описував автор проєкту Джин Родденберрі. Ця багаторічна науково-фантастична франшиза присвячена службовцям Об’єднаної федерації планет, які розв’язують проблеми світового масштабу.
За задумом, дія відбувається у майбутньому, коли технології досягли піку свого розвитку. І фантастичні гаджети, що використовуються у фільмах, надихнули вчених на безліч винаходів. Найвідомішим з них є мобільний телефон-розкладачка.
Легендарний комунікатор став зразком для моделі Motorola. У 1996 році компанія випустила StarTAC — телефон, схожий на пристрій із «Зоряного шляху». Він став не лише першою мобільною «розкладачкою», а й першим телефоном з вібрацією. А також був найменшим і найлегшим серед своїх аналогів.
Планшет
«2001: Космічна одіссея» — науково-фантастичний фільм Стенлі Кубріка, знятий у 1968 році і досі вважається одним із культових. Сюжет розповідає про серію зустрічей людей із загадковими чорними монолітами, що впливають на перебіг історії. Саме у цій стрічці глядачі вперше побачили, як може працювати штучний інтелект та кріогенна камера.
На окрему згадку заслуговує пристрій для читання газет — прямокутний інтерактивний екран, вбудований у корабельний стіл. Зараз ми б назвали такий гаджет планшетом. Дехто вважає, що саме «Космічна одіссея» надихнула винахідників на його створення.
Фільм навіть став причиною судового розгляду у 2011 році. Компанія Apple подала позов до Samsung за крадіжку ідеї планшета. Як виправдання юристи відповідача показали сцену з «Космічної одіссеї», датовану 1968 роком. Apple довелося поступитися.
Голографія
Цю технологію британський фізик Денеш Габор описав ще у 1947 році, а пізніше отримав за неї Нобелівську премію. Але продемонструвати першу в історії лазерну голограму вдалося лише у 1964-му. Вона зображала іграшковий поїзд і птицю.
Однак широка публіка по-справжньому перейнялася цим винаходом пізніше, у 1977 році, завдяки фільму «Зоряні війни: Нова надія».
Тоді образ тривимірної принцеси Леї залишив у душах глядачів незабутній слід. Наприклад, юний винахідник Лей Ванг настільки перейнявся картиною, що вирішив будь-що-будь перенести технологію в реальність. На відміну від попередніх аналогів голографічних пристроїв, саме йому вдалося створити крихітний апарат, який може поміститися навіть у смартфоні.
Гевін Сміт, інший вчений, який займається розробкою голографічних продуктів, теж називає «Зоряні війни» фільмом-натхненням. «Існувала безліч технологій, які створювали ілюзію картинки у просторі. Але не було пристроїв, що генерують справжнє 3D-зображення, яким можна було б ходити і на яке можна було б дивитися під будь-яким кутом без гарнітури», — сказав Сміт.
Його команді вдалося створити таку технологію — невдовзі вона використовуватиметься в деяких лікарнях та університетах США. Також її придбали компанії, які займаються створенням відеоігор.
Розумні окуляри
У фільмі “Назад у майбутнє – 2” син Мак-Флая вечеряє в смарт-окулярах, які виконують функцію сучасного смартфона. Усередині скелець розташовані дисплеї, що створюють доповнену реальність.
Наразі ми розуміємо, що ця ідея могла надихнути творців Google Glass. У 2013 році компанія представила нові смарт-окуляри, які могли записувати відео та частково виконували функції смартфона. Користувач взаємодіяв із ними з допомогою голосових команд. Після фрази «Ok, Glass» можна було попросити їх виконати якесь завдання.
Google Glass мали забезпечувати одночасно три дії: створювати доповнену реальність, виходити в інтернет, а також давати можливість вести відеощоденник. Розробники все ще вдосконалюють свій винахід і працюють над взірцем гарнітури для людей зі слабким зором.
Зараз окуляри використовуються загалом на великих виробництвах, де співробітники можуть керувати пристроєм без допомоги рук. І хоча Google Glass не стали комерційно успішними, хто знає, що чекає гаджет у майбутньому.
Дрони
Зараз ми вже звикли до того, що дронами називають літальні пристрої. Однак один із перших зразків не мав крил і був виконаний у формі маленького кораблика на радіокеруванні. Його створив відомий винахідник Нікола Тесла у 1898 році.
Лише пізніше Чарльз Кеттерінг зробив «повітряну торпеду» — літак, який у потрібний момент скидав крила і каменем падав на голову ворога. Потім технологія вдосконалилася і дрони досить швидко почали використовувати у військових цілях.
У «Термінаторі» цю ідею розвинули ще далі: так, у флешбеках Кайла Різа, який прибув із майбутнього для порятунку Сари Коннор, з’являються безпілотні літальні апарати SkyNet — вороги людей.
Однак зараз ми все частіше спостерігаємо, як дрони використовуються в цивільних цілях: їх застосовують для зйомок, доставки їжі та пошти. За бажання їх можна навіть відправити вигулювати собаку, як у фільмі «Назад у майбутнє – 2».
І хоча ця та попередня кінострічки не послужили джерелом натхнення при створенні дронів, вони явно популяризували ідею. Зараз дрон, який приносить вам посилку, вже не здається чимось незвичайним. Наприклад, у Франції поштова компанія користується таким винаходом з 2016 року.
Безпілотний автомобіль
Сюжет фільму «Згадати все» розгортається 2084 року. Розваги людей змінилися: тепер можна не їхати у відпустку, а просто записати на згадку штучні спогади про чудово проведений час. Дуглас Куейд вирішує скористатися послугами компанії Rekall, щоб вирушити в подорож на Марс. Однак під час імплантації «нової пам’яті» відбувається непередбачене і головний герой втрачає реальні спогади.
До появи таких послуг нам, швидше за все, ще далеко. Однак інша технологія, яка також представлена у фільмі, вже існує. Мова про автомобілі-безпілотники. Так, сівши у таксі, замість реальної людини за кермом Дуглас бачить фігурку-манекен. Машина їде сама.
У 1990 році ця ідея виглядала надто футуристичною. Однак сьогодні, завдяки дослідникам Google, Tesla та Ford, фантазія про безпілотні автомобілі стає реальністю. У Китаї, наприклад, можна замовити таксі з таким управлінням.
Комп’ютер із жестовим інтерфейсом
“Особлива думка” – фільм 2002 року, що розповідає про новітню технологію для профілактики злочинів. Завдяки їй офіцери поліції можуть бачити вбивства, які відбудуться найближчим часом. Система видає імена карних злочинців, їх жертв і час скоєння протиправних дій.
Зрозуміло, така технологія навряд чи може бути винайдена. Проте комп’ютер, який активується жестами, вже існує. Насправді така взаємодія між користувачем ПК і машиною можлива за допомогою датчиків руху.
Піонерами в цій галузі стали компанії Nintendo і Xbox, які створили сенсорні панелі, які підключаються до ігрових систем і вловлюють жести людини, переносячи їх на віртуальний аватар. Завдяки цьому існують, наприклад, танцювальні ігри, персонажі яких повністю повторюють дії геймера.
А нещодавно компанія Leap Motion випустила пристрій, який підключається до USB порту і дозволяє керувати комп’ютером за допомогою рухів рук.
