Серед них перша в світі навігаційна система для воза з Китаю та античний торговельний автомат.
1. Голуб-дрон на паровій тязі
У 428 р. до н. е. у Греції народився один із найталановитіших винахідників, математиків та фізиків античності — Архіт Тарентський. Взагалі, він був воєначальником-стратегом, а наукою та філософією займався у вільний час, але й за такого розпорядку досяг видатних досягнень.
Архіт вивчав, як поширюється звук у середовищі, і створив першу відому в історії теорію акустики – наївну за нинішніми мірками, але все ж таки. А ще винайшов креслення, тобто передачу зображення механізму, що працює, за допомогою геометричних фігур.
Але найвідоміший винахід Архіту – дерев’яний голуб, що літає.
Пристрій був порожнім і мав два великі крила посередині і два менші — ззаду. Останні нагадували хвостові стабілізатори. У задній частині голуба також був отвір, з’єднаний з бичачим міхуром, поміщеним у корпус.
Птаха насаджували задом на киплячий котел і накачували пором доти, доки вона не злітала. Літописці стверджували, що апарат міг пролетіти відстань, еквівалентну кільком сотням метрів.
Отже, Архіт винайшов перший в історії крилатий міні-дрон. Втім, оскільки відеокамеру до парового голуба механік приєднати таки не здогадався, практичної користі винахід не отримав, і про нього швидко забули.
2. Автоматичні двері
У І столітті н. е. математик і інженер Герон Олександрійський розробив перші в історії двері, що автоматично відкриваються. Ну, не з датчиком руху, як у супермаркеті поряд із вашим будинком, але теж непогані.
Механізм працював так. Рано-вранці жрець приходив у храм через двері для персоналу і розпалював вогонь у жаровнях. Під впливом температури вода в мідних горщиках перетворювалася на пару, і зростання тиску штовхало рідину по пневматичних трубах поруч із дверима.
Вона заповнювала чаші-противаги, а ті приводили в дію систему тросів і шківів і поступово відчиняли двері. Від розведення вогню до отримання результату могло пройти кілька годин.
Двері, що самостійно відкриваються, у храмі викликали у віруючих містичні почуття, змушуючи вважати, що всередину їх запрошують вищі сили.
Розмістили цю штуку в римському храмі поряд з міською брамою Олександрії — адже найкраще слід дарувати богам, щоб вони були задоволені і не псували життя смертним.
Герон описав ці автоматичні двері в своїй книзі «Пневматика». Серед інших винаходів, згаданих там, — паровий котел, вітряне колесо, водяний насос на м’язовій тязі для гасіння пожеж тощо.
3. Античний автомат для води
Ще один агрегат, придуманий Героном і випередив свій час на пару тисячоліть. Його також розмістили в одному із римських храмів. Це був своєрідний платний диспенсер святої води — так, продавати спеціально благословенну рідину жерці вигадали ще до поширення християнства.
Відвідувачі храму кидали монетку у проріз апарату, вона падала на важіль усередині. Той під вагою монети нахилявся, відкриваючи заслінку і наливаючи в підставку трохи рідини. Потім монета зісковзувала з піддону, що нахилився, і дверцята поверталися на місце.
Чим більші кидаєш монети, тим більше святої води отримуєш. Чесна угода, правда? Цей винахід можна назвати першим в історії торговим автоматом.
4. Сейсмоскоп
Фантастичні механізми, які випередили свій час, вигадували не лише античні греки та римляни, а й древні китайці. Деякі їх винаходи могли приносити користь, інші були просто цікавими концептами.
Один з них – перший в історії сейсмоскоп, представлений вченим на ім’я Чжан Хен імператорському двору в 132, в епоху династії Хань.
Принцип роботи пристрою був такий: у металевій посудині бовтався чутливий до коливань землі молоточок. Під час землетрусу він бив по стінці в тому напрямку, де знаходився епіцентр.
В результаті з пащі одного з восьми драконів, прироблених до сейсмоскопа, вивалювалася кулька. Він падав у пащі бронзових жаб, що стояли знизу, з гучним дзвінком, і таким чином спостерігачі могли визначити, в якому напрямку стався катаклізм.
Апарат викликав захоплення при дворі та отримав назву «Флюгер землетрусів».
Незважаючи на видиму простоту, всередині машина була досить складною: знадобилося створити хитромудрі важелі та кривошипи, щоб маятник у посудині вільно рухався у восьми напрямках.
У літописі «Книга пізніх ханьців» записано, що одного разу пристрій Чжана спрацював, хоча ніхто не відчув сейсмічних поштовхів. І лише за кілька днів із заходу прибув гонець, який повідомив, що у Лунсі (нині провінція Ганьсу) стався землетрус.
5. Віз з навігаційною системою
У наші дні автомобілем із навігатором нікого не здивувати. Але коли 2 000 років тому в Епоху Троєцарства китайський винахідник Ма Цзюнь створив для імператора Мінді колісницю з вбудованим компасом — це було реальне диво.
Магнітного компасу у винахідника не було, тож довелося викручуватися. На дах колісниці він причепив стрілку, яка за допомогою складної системи із шестерень отримувала здатність завжди вказувати в одному напрямку.
На початку шляху, коли сторони світу точно відомі, стрілку розгвертали на південь. Потім колісниця рушала, і щоразу, коли вона повертала, механізм обертав стрілку так, щоб вона завжди вказувала заданий напрямок. Тільки механіка, жодних магнітних компасів – їх китайці почнуть використовувати лише у ХІ столітті.
Щоб створити такий апарат, Ма Цзюню довелося винайти диференціальну передачу та редукторний механізм. Згідно з літописами, колісниці-навігатори застосовувалися аж до 1300 року і знадобилися у довгих походах та розвідувальних експедиціях.
