У книжках цього огляду герої гинуть в окопах незалежно від того, за якої епохи відбувається гостросюжетне дійство. І навіть якщо мова про мирні часи, відсутність цензури сьогодні вже дозволяє казати про те, якої крові вони вартували.
Джордж Орвелл. Каталонія. – К.: Видавництво Жупанського, 2017
Цей автор відомий здебільшого двома своїми антиутопіями, які давно вже стали класикою «антитоталітарного» жанру – «1984» і «Колгосп тварин», майстерно перекладений у цьому ж видавництві. Натомість «Каталонія» – це не вигадка, не художня річ і навіть не художній репортаж, якими до «воєнної» класики увійшли, наприклад, Хемінгуей, Ремарк чи Екзюпері. Це спогади самого Орвелла про його участь у громадянській війні в Іспанії, а також міркування над тим, як завершується будь-яка революція. Нівелюванням пафосу, між партійною ворожнечею, тією ж громадянською війною. Вражає актуальність деяких пасажів, особливо про те, як імперська пропаганда добивається того, що одна частина населення слабко уявляє собі війну, у той час, коли друга гине в окопах.
Наталка Сняданко. Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2017
… Над цією книжкою про реального і водночас вигаданого героя та його життя авторка працювала три роки. І ось вже нині таємниці біографії австрійського політика, поета, князя Вільгельма Габсбурга повністю розкриті. Неабияка і вельми оригінальна особистість, він був талановитим сином елітної австрійської династії, який вивчив українську мову, очолив загін Січових Стрільців і став героєм українського визвольного руху під псевдонімом Василь Вишиваний. Насправді реальне життя Вільгельма Габсбурга обірвалася в 1947 році в Лук’янівській в’язниці, тому подальша доля героя роману є вигадкою авторки. Дійсно, а що якби йому вдалося втекти з в’язниці – як тоді склалася б його доля? За задумом письменниці, він опиняється в радянському Львові, одружується, виховує сина і внучку, разом з дружиною намагається пристосуватися до нової суворої дійсності. У той же час роман «Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма» – це розповідь про Львів у різні періоди історії – австрійський, польський, російський, український. Це відображення австрійського в польському, польського – в австрійському, українського – в радянському і навпаки.
Евгений Чириков. 1917. Умные разговоры. – К.: Каяла, 2017
Історія відновлення доброго імені автора цієї книжки варта окремої розвідки. Більшість матеріалів, зібраних у ній, публікувалися в емігрантській пресі, зберігалися в архівах, листуванні, розрізнених документах. Тож варто порадіти, що титанічна праця упорядників та видавців нарешті вийшла друком, відродивши для нашого сьогодення спадщину ще одного призабутого автора – відомого письменника і публіциста початку ХХ століття. Публіцистичні тексти, листування з рідними, яке передувало еміграції, в якій він і помер у 1932 році, поважна передмова. Сатира в стилі Салтикова-Щедріна межує у цій збірці зі стилем памфлетів Розанова, а загалом усе це нагадує про «заборонену» донедавна спадщину культових класиків на зразок Буніна і Горького. Зокрема на сторінках своїх «Окаянних днів» Бунтін гнівно таврував більшовиків та їхніх вождів: ««Ленин, Троцкий, Дзержинский… Кто подлее, кровожаднее, гаже?». Цю саму ноту розгубленості інтелігента, який зітнувся з нашестям варварів, переймає автор «Розумних розмов», повторюючи вічні «прокляті питання»: «Как же это вышло, что именно они, эти чужие для народных масс лица, очутились в роли «вожаков» народных масс! Они – эти пришлые «варяги заморские»!
Володимир Кошелюк. Green Card. – Х.: Фабула, 2017
Крутим форматом цього роману був здивований навіть автор передмови, батько українського бойовика Леонід Кононович. «Роман учителя географії з Корсуня Володимира Кошелюка став для мене справжнісіньким відкриттям: він геть ні на що не схожий, і, відкривши текст у своєму комп’ютері, я вже не зміг від нього відірватися», – дізнаємося ми про переваги цієї книжки над рештою актуального чтива. Насправді ж цей небуденний твір про хлопця, що виграв у лотерею «зелену карту» до Америки, круто змінивши своє життя, схожий на захопливий кіносценарій. В якому дуже картинно – стисло, жорстко, яскраво – показана муштра українського найманця в морській піхоті США, бойові дії в багатьох країнах з Україною включно, а також розказана родинна історія головного героя. Особливо вражає сцена визволення батька героя з донецького полону. «- Розважаєшся? У двері зазирнув Руслан. – Давай швидше, «Санич» щось очкує. Я зиркнув на нього. Чеченець сахнувся. Мабуть, щось не те побачив. – Слушай сюда, мразь! Сначала уши, потом нос, напоследок – член. Буду строгать, пока не заговоришь, въехал? Где пленные?! Паскуда закивав, замотав макітрою, розкидаючи бризки крові, просипів: – Там они, во дворе. В ямах…»
Історія без цензури. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2017
Оригінальність цієї серії книжок про історію України полягає в тому, що читач може познайомитися з думкою провідних вітчизняних істориків, які не виконують ідеологічне замовлення. Їхні оцінки часом не збігаються, що дозволяє кожному з нас самому виступити суддею в цих суперечках. До серії входять такі видання, як «Князі і гетьмани усієї Русі» С. Горобця про злети і падіння козацької держави 1648–1783 рр., «У кігтях двоглавих орлів» А. Галушка про польські повстання 1830-1831 й 1863 років, «На бій за волю» М. Ковальчука та ін. про Центральну раду, війну з Росією та Польщею 1917-1919 років, «Україна радянська» під редакцією Г. Єфіменка про становлення в Україні «радянського проекту» 1917-1939 років та «Від Рейхстагу до Іводзіми» під редакцією Я. Примаченко про Україна та українці у Другій світовій війні.
Автор Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для ВСВІТІ
