Мова у цих книжках – про довірчі стосунки з реальністю, а вже потім – про все інше, вартісне і дороге. А яким ще може бути зв’язок з добрими людьми і старими речами, які нас оточують, якщо поставитися до них з відповідною увагою? При цьому літо виявиться не лише спекотним, історія – не такою страшною, а смерть – нехай торкнеться лише ворогів.
Пейдж Тун. Сьоме літо. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2024
На перший погляд, у цій книжці нібито немає нічого українського, але тим не менш, деякі аналогії простежуються. І стосуються вони нашої вимушеної еміграції, коли жінки опиняються закордоном, а чоловіки залишаються в Україні. Служити у війську при цьому – найкращий вибір, який рятує не лише ближніх від ворога, але й самих вояків – від самотності, даруючи почуття самоповаги. Натомість життя без родини – це самогубчий шлях, який руйнує не лише душу, але й державу. Так само за сюжетом цієї епічної історії, Лів і Фінн, що познайомилися на узбережжі Корнуоллу, нерозривно пов’язані після спільної шаленої ночі. Але Фінн має повертатися в Лос-Анджелес, а Лів залишається вдома. Тож вони дають обіцянку: Фінн буде приїжджати щороку й вони проводитимуть літо разом. І зв’язок між ними, як бачимо, поволі зникає. І не дивно, що з часом Лів випадково перетинається з таємничим незнайомцем – Томом. Так уперше Лів опиняється в ситуації, де її душа не розбивається наприкінці кожного літа. Тепер дівчина має зробити вибір між Фінном і Томом. «Наступного ранку я вилажу з ліжка, іду прямо до вікна і відкриваю штори, – продовжується ця фантастична історія кохання. – На під’їзній алеї досі немає жодної машини. Цей Том узагалі заїхав? Я його не чула, не бачила, та й на листмій він не відповів. Годину потому я й думати забула про свого норовливого гостя. Я стою на балкончику «Морського скла» і витріщаюся на вже два дерева, намальованих на піску. Перше – ліворуч, воно зображене від течії в тому ж стилі, що й вчорашнє: купка безлистих, елегантних гілочок. А ось друге вималюване прямісінько на піску по центру пляжу. Струнке, високе, як шпиль, хвойне дерево, воно нагадало мені вічнозелені кипариси, які я одного разу бачила у Флоренції, у Садах Боболі».
Ібен Акерлі. Літо, коли все трапилось. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2024
Ця книжка – з цілком незайвих у відповідному віці. «Літо, коли все трапилось» Ібен Акерлі – про все те, що може статися за одне коротке, несподіване й незабутнє літо. За сюжетом, героїня оповіді Нура збирається на найнудніші літні канікули у світі – до бабусі, яка живе у глушині далеко за містом і яку вона ледве знає. Дівчинка воліє лишитися вдома, хай навіть мама та вітчим працюватимуть цілими днями, бо й так не має друзів і звикла бути на самоті. «Найбільше мамине бажання – аби я з кимось познайомилася, – розповідає героїня. – Їй заледве вдається приховувати своє розчарування, коли я приходжу сама додому після школи. Час від часу я навмисно довше повертаюся, аби потім сказати, що заскочила в гості до когось із класу чи що затрималася з кимось на майданчику. Але я розумію, що вона знає: немає в мене ніяких друзів». Та літо враз перестає бути нудним, коли дівчина зустрічає Аббаса – хлопця із найзеленішими очима, в яких схована гірка таємниця. І зовсім не мама, а лиш бабуся, до якої юна героїня таки приїхала, може допомогти її розгадати
Енн Ма. Жаклін у Парижі. – К.: Наш Формат, 2025
З одного боку, ця інтимна, зворушлива, сентиментальна історія – про дорослішання, кохання і становлення легендарної Джекі Кенеді, а з іншого, за словами її героїні, великим коханням того часу для був не чоловік – не Джек, – а Франція. «Іноді я сумувала за Парижем, навіть поки там жила: – звіряється головна героїня, – дні спливали надто швидко, час біг крізь пальці. Коли гуляла містом, нечасто могла помилуватися його красою без усеохопного передчуття нестерпної пори, коли воно вже не буде моїм. Однак, коли познайомилася з Парижем – з’ясувала, як можна зрізати шлях провулками, і побачила сховані за автобусними зупинками руїни часів Стародавнього Риму, веселі фонтанчики та склепінчасті газетні кіоски, – елегантність цього міста стала приглушеною, знайомою, ніби вірш, прочитаний так багато разів, що перетворився на молитву». Тож роман «Жаклін у Парижі» Енн Ма – це відчинені двері, які запрошують вас прогулятися разом із Жаклін, коли вона досліджує Францію, відокремлюючи міфи від реальності та розпізнаючи справжні сильні сторони як країни, що її прийняла, так і власного характеру. За сюжетом, у вересні 1949 року юна Жаклін Був’є перетинає Атлантику і прибуває до післявоєнного Парижа – міста свободи, мистецтва і водночас небезпеки. Втеча від очікувань матері й розлучення батьків стає для неї шансом знайти себе. Франція зустрічає дівчину яскравими джаз-клубами, авангардним театром і бризками шампанського. А також – молодим талановитим письменником, чия пристрасть до літератури переплітається з її власною. А ще вона стикається з комуністичними рухами – прокляттям в Америці та частиною буденної реальності Європи, і навіть не знає, що саме цей рік у Парижі змінить її назавжди, ставши основою для майбутньої легенди – Джекі Кеннеді.
Василь Карп’юк. Ще літо, але вже все зрозуміло. – Брустури: Дискурсус, 2025
Згадайте, що влітку завжди можна було поїхати з України… в Україну! У наш трагічний час це цінується понад усе. Тим паче, що мова не про ту Україну, туристичні шляхи якої сходжені-переходжені, а саме «внутрішню», призначену не для веселих мандрів, а для внутрішнього, майже буддистського спокою, як це практикує автор цієї збірки гірських оповідок. Хоч уже сьогодні розповідь про зливу з громом, яку автор перечікує на горищі батьківської хати, асоціюється з прильотами і втечею до бомбосховища. Але навіть у книжці – неквапливі, медитативні, теплі чи прохолодні, та все одно заспокійливі – ці спогади так само контрастують з фахом героя. Який, зауважмо, за сюжетом, працює в місті на радіо, і, щоразу, вертаючись додому, переконується у перевагах такого «відпочинку». Але навіть у рідному селі життя тече по-різному, і сприймається, відповідно, його мешканцями. «Те саме з природою, з краєвидами, – свідчить наш герой. – В нас у селі ніхто не вживає слова «краєвид». Бо ніхто не дивиться на природу для того, щоб нею милуватися. І польових квітів ніхто не збирає, щоб поставити в хаті у вазу для краси. Трави збирають на чай. І з усіх, кого знаю з Брустурів і довколишніх сіл, єдиний, хто милується краєвидами, – це мій тато. Мені самому колись було дивно, коли літом корова паслася на пасовиську у горах вище від хати і тато, видоївши корову, не поспішав униз до якоїсь іншої роботи, а дивився, як заходить сонце».
Юліта Ран, Катерина Підлісна. Пес Патрон і Великий Т. Книга 2. – Х.: Ранок, 2024
Яскраві ілюстрації, захоплюючий сюжет та безліч несподіваних поворотів гарантують, що ви будете у захваті від нових пригод пса Патрона та його друзів! А головне, дізнаєтеся про багато важливих речей. «ТО ЩО Ж, ВИХОДИТЬ, ВІРТУАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ І КОМП’ЮТЕРИ – ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНІ РЕЧІ? ЖИТТЯ ІДЕ, І ВСЕ БЕЗ КОРЕКТУР. І ЧАС ЛЕТИТЬ, НЕ СТИШУЄ ГАЛОПУ… НАТОМІСТЬ – БІЛЬШЕ ЧИТАТИ КНИЖОК І ЗАЙМАТИСЯ СПОРТОМ. ЯК БИ ЦЕ ПОЯСНИТИ ЛЮДСЬКИМ ЦУЦЕНЯТАМ? ЗГОДНА. НАПРИКЛАД, НЕ ПРОВОДИТИ ЗА НОУТОМ ЧИ ПЛАНШЕТОМ БІЛЬШЕ 20 ХВИЛИН БЕЗ ПЕРЕРВИ». Так-так, усе це – новий комікс Юліти Ран та Катерини Підлісної «Пес Патрон і Великий Т. Книга 2» про улюбленця дорослих та маленьких українців, який вийшов ще насиченішим та багатшим на пригоди, аніж перша частина. Книга запрошує юних читачів у нові пригоди відважного пса та його вірних друзів, які знову мають стати на захист людства. За сюжетом, Патрон, його нова подружка Ягідка, інші собаки та робот Григорій першими зрозуміли: техніка в місті вийшла з-під контролю, і цим процесом керує хтось небезпечний і непомітний. Чи вдасться героям повернутися до того, як сплине час? Чи зможуть вони пройти всі портали? Та чи можливо привести техніку до тями й запобігти її надмірному використанню? І хоча цей комікс створений для дітей, він, безперечно, зацікавить усіх поціновувачів діяльності пса Патрона. Знайти, знешкодити, врятувати – нашим героям це не вперше. Загін під керівництвом Патрона йде рятувати реальний світ і потрапляє у світ віртуальний! Чи вдасться героям встигнути до того, як сплине час? Чи зможуть вони пройти всі портали й повернутися? Та чи можливо привести техніку до тями й запобігти її надмірному використанню? Чи зуміють вони пройти всі портали та знешкодити підступного ватажка? Відповіді на ці питання чекають на вас у новому випуску коміксу!
