Давньоримські військові чиновники, які служили в порту Береніка на узбережжі Червоного моря, як з’ясувалося, були надзвичайно прив’язані до своїх улюбленців. Нове дослідження, проведене польськими вченими, описує три десятки азійських приматів, виявлених на місцевому кладовищі тварин. Їх не лише перевозили до Єгипту з південної та північної Індії, а й утримували майже як дітей, інколи навіть виділяючи їм власних улюбленців.
Учeні датували знахідки I–II століттями нашої ери, коли Береніка була заселена римською елітою. Більшість макак виявили поруч з артефактами, які вказують на те, що тварини належали офіцерам.
Судячи з кісткових решток, у Береніці жили макаки-резуси та індійські макаки, а також одна зелена мартишка. Усі вони були привезені з-за меж імперії, що робить знахідку першою у своєму роді: раніше в римському контексті не знаходили домашніх тварин, привезених з такої далекої відстані.
Поховання показують, що до тварин ставилися з особливим трепетом. Одного молодого примата поховали разом із поросям, двома великими морськими мушлями, плетеним кошиком і складеною незвичним чином тканиною, що нагадує ганчір’яну ляльку. Дослідники припускають, що всі ці предмети належали макаці та могли бути важливими для «переходу» в потойбічне життя. В іншій могилі знайшли цуценя й кошеня, покладених поруч із макакою, а ще одне поховання було позначене надгробком.
Дослідники вважають, що римляни сприймали мавп як створінь «напівлюдського статусу», на що вказував ще письменник Пліній Старший. Водночас примати страждали від недоїдання: їхня екзотична природа ускладнювала догляд за ними. Але для офіцерів володіння такою макакою було важливим соціальним символом, що підкреслював їхній високий статус і зв’язки. У Береніці макака з Азії була найвищою формою престижу: людина з мавпою на повідку вважалася дослідником далеких земель і володарем незвичного досвіду.
