Однієї з найдивовижніших рис людини є вміння уявляти те, як могло би бути, якби. Утім, історія такого способу не знає, тому автори цих книжок пропонують просто переосмислити те, до чого ми звикли настільки, що відпускаємо у небуття та забуття.
Тоні Джадт. Переосмислення забутого ХХ століття. – К.: Наш Формат, 2024
Автор цієї книжки недаремно нагадує, що свого часу Ханна Арендт зрозуміла щось таке, що багато хто випустив з уваги, оскільки більше переймалася моральною проблемою «зла», ніж структурами будь-якої політичної системи. «Проблема зла стане фундаментальним питанням повоєнного інтелектуального життя в Європі — як смерть стала фундаментальним питанням після останньої війни», – писала вона в есеї «Жахіття й утеча». І не дивно, що в «Переосмисленні забутого ХХ століття» Тоні Джадта, то минулому, в якому стільки зла, приділяється найбільша увага. Воно варте більшого, ніж просто відправити його в забуття, як переконує нас автор, і саме його урокам, втратам, подіям і персоналіям присвячено цю книжку. У ній вміщено есеї, в яких найвидатніший з істориків Європи, заторкує доволі широке коло питань – від французьких марксистів до американської зовнішньої політики, від глобалізаційної економіки до вищезгаданої пам’яті про зло. «Кіссінджер відтісняв професійних дипломатів, налагоджував обхідні канали зв’язку з різноманітними особами і брав на себе важливі переговори, часто не консультуючись із наявними переговірними командами й залишаючи їх у повному невіданні, – нагадує автор, додаючи: – Іван-Павло ІІ провадив беатифікації та канонізації так, як до нього не робив жоден сучасний папа, чим практично перемінив історію церкви в агіографічному й мартирологічному ключі». Загалом автор книжки уміло переплітає історичні факти, підсвічує теми, які часто лишалися в тіні, під пилом збайдужіння чи тиском архівів. Він заохочує читачів поглибити розуміння історії, переосмислити її, щоб без викривлень сприймати минуле й теперішнє.
Сергій Руденко. Анатомія ненависті. Путін і Україна – Л: Видавництво Старого Лева, 2024
«Коли ж завершиться війна? – питає автор цієї книжки, відомий український журналіст й публіцист. – Жодна людина поки що не в змозі відповісти на запитання, коли закінчиться війна в Україні. Не знає цього й Путін, який розв’язав цю безглузду і криваву бійню. Хоча я поділяю думку Валентина Наливайченка, який вважає, що господар Кремля, розпочавши війну проти України, виявився вразливим, як ніколи: «Заколот Пригожина (події 23–24 червня 2023 року) показав, що, якби “вагнерівці” ще на 100 кілометрів просунулися вглиб Росії – і все: не було б ні Путіна, ні влади. Вони вже й так розбіглися, а так ще й не повернулися б. Тому всередині самої Росії влада Путіна зараз нічого не варта і вкрай вразлива. Будь-який внутрішньозаколотний розвиток подій неминуче призведе до швидкого повалення режиму, зникнення й доволі жорстких розбірок та боротьби за владу». Загалом «Анатомія ненависті. Путін і Україна» Сергія Руденка – це унікальне дослідження, в якому розповідається про те, як, що і чому змусило Путіна розв’язати найбільшу після Другої світової війни континентальну війну у Європі, і в якому автор найдетальнішим чином препарує дії та вчинки Владіміра Путіна. Крім того, у книзі – інсайд, інформація з перших уст, закулісся російської політики і події, свідками яких був сам автор. Варто додати, що в проєкті взяли участь: міністр закордонних справ України (2007–2009 рр.) Володимир Огризко, голова СБУ (2006–2010 та 2014–2015 рр.) Валентин Наливайченко та російський опозиціонер і критик Путіна Андрєй Піонтковскій.
Дуґлас Мюррей. Самознищення Європи: імміграція, ідентичність, іслам. – К.: Наш Формат, 2024
Свого часу ця книжка викликала бурхливі дискусії, критику з боку «ліберальних» ЗМІ, звинувачення в ісламофобії та статус міжнародного бестселера. Натомість сьогодні тези, викладені у «Самознищенні Європи» Дуґласа Мюррея, стають дедалі переконливішими, а прогнози вражають точністю. У чому ж, спитаємось, справа? У чому правий і в чому неправий автор – британський мислитель та інтелектуал, політичний оглядач, автор трьох світових бестселерів, який постійно підтримує Україну, у листопаді 2022 року відвідав Херсон одразу після його деокупації? Насправді книжка містить ретельний огляд масової імміграції мусульман до Європи із Близького Сходу та Африки: передумов, розвитку, соціальних наслідків та кульмінації у формі політичного радикалізму й тероризму, які стали звичним явищем. Водночас автор показує, як криза ідентичності, зменшення кількості християн, гіпертрофоване почуття провини серед громадян європейських країн, слабкість і безвідповідальність еліт створюють ідейний вакуум, який заповнюють наративи нових завойовників. «Сучасні європейці, можливо, і не є єдиними у світі людьми з вродженим відчуттям первородного гріха, але видається, що вони потерпають від найгіршого різновиду цього відчуття, – переконаний автор. – Сьогоднішні європейці переконані, що вони самі (без стороннього нагадування) повинні відчувати особливу історичну провину, і то не тільки за війну та Голокост, але й за цілу купу попередніх провин. Серед іншого, йдеться про постійну провину за колоніалізм та расизм». Цікаво, що обкладинка до книги є алюзією на знамениту картину «Танок» французького живописця Анрі Матісса. Ця робота була створена художником незадовго до Першої світової війни і викликала величезний скандал у Парижі. Матісс не тільки поривав з класичними на той час формами мистецтва, диким танцем і незвичним поєднанням спокійних та агресивних кольорів йому вдалося передати експресію «божевільного» початку ХХ століття. На обкладинці книжки оголені фігури людей в запальному угарі замінені політиками, які в своїх політичних кружляннях пустилися берега, і це має катастрофічні наслідки для Європи та її мешканців.
Чарльз Гоуґ. Одного разу воїн – воїн назавжди. Як повернутися до звичного життя після бойових дій. – К.: Наш Формат, 2024
«Один з переходів у житті Воїна – це Повернення додому. Зняти броню. Віддати вогнепальну зброю. Відновити соціальні ролі, – коментує цю книжку Олег Гуковський, лейтенант ЗСУ, начальник Групи контролю бойового стресу. – Ніхто не позбавить вас права залишитися Воїном. Ваші досвід, знання, навички та інстинкти потрібні спільноті. Повернутися додому – це чергове бойове завдання». Таким чином, книжка «Одного разу воїн – воїн назавжди» Чарльза Гоуґа – військового психіатра, полковника Армії США , який присвятив своє життя допомозі ветеранам у подоланні впливу війни на психічне здоров’я – пропонує конкретний набір навичок і порад, що допоможуть впоратися з психофізіологічними наслідками війни, бойовим стресом та посттравматичним стресовим розладом. Автор детально описує, як відслідковувати власний психічний стан та керувати стресом, щоб зрештою його подолати. Практичні рекомендації Гоуґа допомогли тисячам воїнів успішно здійснити перехід до мирного життя. «Досягнення «точки зламу» в бою не означає, що воїн зламався, – нагадує він. – Це просто означає, що воїну потрібно перегрупуватися та перезарядитися, щоб мати можливість повернутися до бою. У більшості воїнів, навіть після сильного стресу та травми, не розвивається ПТСР. Але вони вже не будуть такими, якими були до участі в бойових діях, і це тягар воїна. Після участі в бойових діях воїни можуть реагувати по-різному. Проявляється сила характеру, різка й пряма, яка часом може змусити інших почуватися незручно». Тож ця книжка, як бачимо, буде корисна учасникам бойових дій, членам їхніх родин, військовим лікарям, психотерапевтам і психіатрам, викладачам та студентам медичних навчальних закладів, а також роботодавцям, працівникам держустанов, громадських та благодійних організацій.
Сью Джонсон. Пригорни мене міцніше! 7 бесід про кохання тривалістю в життя. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2024
Ця книжка – бестселер, який навчив незліченну кількість пар, як покращити та відновити свої любовні стосунки. Загалом у книжці «Пригорни мене міцніше» Сью Джонсон перед читачами відкривається абсолютно новий, сповнений любові світ щасливих і гармонійних стосунків. Методи авторки, викладені в ній, будуть корисними для всіх без винятку пар – молодих і літніх, одружених і ні, щасливих і нещасних, гетеро- і гомосексуальних, – для всіх, хто прагне зберегти кохання упродовж усього життя. І нехай з дитинства ми мріємо про «кохання з першого погляду» та прагнемо «жити довго й щасливо», проте персонажі казок ніколи не з’ясовують, чия черга виносити сміття чи мити посуд. Але чи можлива така ідилія в реальних стосунках? І що взагалі у даному разі головне? «Якось під час суперечки з колегою в пабі – місці, де я вперше почала вивчати стосунки між людьми – у мене, як то кажуть, неначе полуда з очей спала, – згадує авторка з цього приводу. – Ми саме говорили, що більшість психотерапевтів щиро переконані: здорові стосунки – то просто раціональні угоди. Усі прагнуть отримати якнайбільше за максимально низьку ціну. Я зауважила, що стосунки – це щось значно суттєвіше, про що свідчить моя робота з парами. «Гаразд, – пхикнув колега, – якщо любовні стосунки – не угода, тоді чим вони є насправді?» І я почула, як відповідаю на це запитання, – абсолютно спокійно й буденно: «О, передусім це емоційна близькість. Ідеться про внутрішню потребу в безпечному емоційному зв’язку. Це трохи схоже на теорію прив’язаності британського психіатра Джона Боулбі щодо дітей і матерів. Те саме можна сказати й про дорослих». Хай там як, але авторка у своїй книжці пояснює: які вчинки зміцнюють чи, навпаки, руйнують довіру; чому емпатія така важлива; чи варто свідомо зачіпати партнера за живе; чому міцні обійми гарантують тривалі стосунки; як навчитися чути другу половинку та підтримувати вогонь кохання.
автор Ігор Бондар-Терещенко
