Попри різні епохи, описані у цих книжках, суть залишається незмінною: завдяки коханню все можна змінити. І якщо мати таку підтримку, то можна перемогти будь-якого ворога – незалежно від того, в які часи відбувається історія.
Місіс К. Лондонські хроніки: леді Амелія, Кітті. – Гайсин : ТУТ, 2024
За сюжетом цих романтичних історій з епохи Регентства, у першій з них леді Амелія Ігертон, багата дочка графа, повертається до Лондона після двох років жалоби ще популярнішою, аніж раніше. У другій міс Кітті Барлоу – молода розсудлива леді, яка приїздить до Лондона на свій черговий сезон, але затьмарена популярністю кузини, залишається в тіні. У першій оповіді доброта й турбота про друзів леді Амелії перетворюють її дні на вир, наповнений таємними втечами, підступними інтригами, і примушують вигадувати нові плани допомоги іншим. У другій – необхідність примушує міс Кітті звернутися за допомогою до відомого гульвіси, графа з нестерпним характером. Таким чином, захопливі перипетії та інтриги у «Лондонських хроніках: леді Амелія, Кітті» Місіс К. перенесуть читачів у світ аристократичного Лондона, де елегантні виховані леді й справжні джентльмени цінують честь і мораль понад усе. Ви зможете вальсувати разом з героями в бальних залах, кататися поруч у Гайд-парку, призначати таємні побачення й спостерігати, як справжнє кохання долає всі перешкоди. І нехай джентльмени не завжди дотримуються правил і на все мать власну думку, як у випадку з міс Кітті, або можуть вивести молоду леді з рівноваги, як це трапилося з леді Амелією, але іноді саме вони можуть розгледіти в наших героїнях мудру душу, щирість й справжній аристократизм.
Рут Веа. Смерть місис Вестевей. – К.: Рідна мова, 2023
Цей роман – атмосферний, захопливий і по-справжньому моторошний трилер від Агати Крісті нашого часу, як називають його авторку. Отже, за сюжетом роману Рут Веа «Смерть місис Вестевей», одного звичайнісінького дня головна героїня Гарріет Вестевей отримує дивний лист, у якому сказано, що бабуся заповіла їй щедру спадщину. Однак Гел розуміє, що сталася помилка: її дідусь і бабуся давно померли, а інших родичів вона не має. Маму ж Гел поховала три роки тому. «Батько не мав жодного стосунку до цього листа, – дізнаємося ми подальші подробиці. – Це була просто помилка, явне непорозуміння. Можливо, десь в іншому місті жила ще одна Гаррієт Вестевей, котрій ці гроші належали по праву. А може, то була якась телевізійна програма про пошук спадкоємців, і їм конче треба було знайти когось з родичів, бодай навіть дуже далекого, щоб майно не пішло за водою. Хай там як, ці гроші їй не належали, і вимагати їх вона не могла. Голос у голові не мав що на це відповісти». Але дівчина живе в бідності: ворожить на картах Таро і мріє нарешті сплатити всі рахунки. «Уже коли Гел одягала не висохле від вчорашнього дощу пальто, – продовжується ця загадкова історія, – внутрішній голос виклав останнього козиря: «Ти можеш претендувати на спадок, і тобі це відомо. На таке здатен не кожний, а тобі це до снаги». – Замовкни, – мовила вона до себе, зціпивши зуби. – Заткни. Рота. Вона змовкла, не тому що в це не вірила. Вона мовчала, бо це була правда». Тож знесилена, у боргах і у відчаї, Гел вирішує ризикнути — й опиняється у маєтку «Трепассен», де зібралася родина Вестевеїв, аби вшанувати померлу і розділити спадок. Та вже скоро Гел усвідомлює — ця родина приховує давню таємницю Чи варто боротися за спадщину і шукати правду, якщо та видається страшнішою за найгірший нічний кошмар?
Джулія Куїнн. Бріджертони. Герцог і я. – Х.: Віват, 2023
Пікантність та відвертість, а ще здатність говорити на незручні теми про стосунки, «упаковування» сучасних суспільних тенденцій (фемінізм, криза маскулінності тощо) в історичний антураж – такі рецепти успіху авторки цієї захопливої книжки. , що здатні «зачепити» як студентку, так і її професорку. Що ж до сюжету книжки Джулії Куїнн «Бріджертони. Герцог і я», то варто нагадати, як в епоху Регентства всі бальні зали та вітальні Лондона були скуті неписаними й непорушними правилами: як говорити з графом, який кніксен належить виконувати перед принцом Герцог має бути владним і байдужим, а юна леді шлюбного віку – доброзичливою, утім не занадто. Натомість Дафна Бріджертон, четверта з восьми нащадків навдивовижу дружної шляхетної родини, має привітний характер, на противагу більшості чванливих панянок свого віку, тож легко знаходить спільну мову чи не з усіма парубками лондонських верхів. А от цікавої шлюбної пропозиції для своєї старшої доньки віконтеса Бріджертон ніяк не дочекається. Тим часом Саймон Бассет, герцог Гастінґс, недавно повернувся з-за кордону й намагається уникати світського гамору, ба навіть виходів у світ, адже вирішив ніколи не одружуватися. На те в нього є особисті мотиви, спричинені родинною драмою. Знайомство із сестрою найліпшого друга Ентоні Бріджертона відкриває для нього інший шлях. Якщо Дафна погодиться на їхнє вдаване залицяння, Саймон зможе відмовляти матерям юних панянок, котрі завзято прагнуть уваги нежонатого герцога. Натомість Дафна побачить нові перспективи, а її репутація злетить у небеса. Чи спрацює цей план, якщо в жорстокому, блискучому, оповитому плітками світі лондонської еліти правдиве лише одне: кохання не стримати правилами. Варто додати, що авторка потрапила в Зал слави романістів США, а романи з її шалено популярної серії «Бріджертони» ставали бестселерами 19 разів. Перекладені 41 мовами, вони лягли в основу хітового серіалу від Netflix.
Міхаель Бар-Зохар, Ніссім Мішаль. Амазонки Моссаду. Жінки в ізраїльській розвідці. – К.: Наш Формат, 2024
Чи знали ви про розвідоперації, з якими могли впоратися тільки жінки? Чи що «Моссад» навчає майже порівну чоловіків і жінок? Таким чином, не лише у книжці Міхаеля Бар-Зохара і Ніссіма Мішаля «Амазонки Моссаду» жінки – це не «слабка стать» чи «спокусниці», які працюють власним тілом, а повноцінні бійчині, за підготовкою рівні із чоловіками. У книжці зібрано унікальні історії, що тривалий час були під грифом секретності, але заслуговують світової відомості. Вони про жінок, які рятували Ізраїль від ядерної небезпеки, розбивали скляну стелю, виживали під час Голокосту, вербували найкращих мусульманських агентів. Робили неможливе – часом надто дорогою ціною. «Коли бачите самотнього чоловіка вночі на розі вулиці, ви його підозрюєте. Коли бачите самотню жінку – хочете їй допомогти, – дізнаємося ми подробиці цієї історії – Тож жінки поступово приєдналися до бойової спільноти. Спочатку жінки «Моссаду» були секретарками чи «батлевая» – супутницями оперативників «Моссаду», граючи роль дружини чи подруги. Пара завжди викликає менше підозр, ніж один або кілька чоловіків, наявність жінки в парі чи групі завжди зменшує підозри. Чоловік і жінка, які обіймаються в авто, не здаються підозрілими, і мало хто здогадається, що вони можуть вести спостереження чи навіть командувати таємною операцією неподалік». Так само перекладачка цієї книжки, Катерина Диса, нагадує, що початок цієї історії сягає часів, коли ще не існувало ні процедури, ні протоколу офіційного залучення жінок до роботи ізраїльських спецслужб, і жінки з власної ініціативи починали допомагати своїй країні, живучи у ворожих сусідніх країнах. «На індивідуальних прикладах ми дізнаємося про особливості роботи жінок у спецслужбах, – зауважує вона, – про небезпеки й ризики, пов’язані з їхніми завданнями, про їхню підготовку (чи її повну відсутність), про майже фантастичні успішні операції та про гучні провали. Книжка є вдалим поєднанням документалістики й художньої оповіді».
Мистецтво бути удвох. Збірник самарі. – К.: Моноліт-Bizz, 2023
Ця збірка корисних порад нагадує нам про те, що всі ми хочемо любові та щастя, але не знаємо, як цього досягти. Зрозуміло, що ця тема вічна й невичерпна, у світі їй присвячено безліч видань, але, здається, саме ця колекція самарі «Мистецтво бути удвох» від найкращих зарубіжних авторів сучасності містить більш фахові поради про те, як значно покращити стосунки зі своїм партнером, яких зусиль докласти і яких помилок уникати на непростому шляху вибудовування відносин. Так, наприклад, до автора статті «П’ять мов любови у подружжі» Тері Чепмена, відомого консультанта з питань шлюбу, зверталися сотні людей, які ставили ті самі запитання: «Що відбувається з коханням після весілля?» На його думку, проблема полягає в тому, що люди говорять різними мовами кохання. «З погляду лінгвістики існує безліч мов, – нагадує автор. – Більшість з нас розмовляє мовою, якою розмовляють наші батьки, і вона стає нашою основною, або рідною, мовою. Пізніше ми вивчаємо інші мови, що вимагає додаткових зусиль. Наше спілкування з людиною, яка говорить. іншою мовою, обмежене: ми змушені покладатися на жести, кивки, малювання картинок, навколишні предмети. Ми можемо спілкуватися, але досить незграбно. Різні мови – невід’ємна частина культури. людства, і якщо ми хочемо бути ефективними у спілкуванні та долати культурні бар’єри, доводиться вивчати мову тих, з ким ми хочемо спілкуватися. У коханні ситуація та сама: ваша емоційна мова кохання може відрізнятися від мови чоловіка: можна висловити своє кохання, говорячи українською, але ваш партнер, який говорить виключно китайською, не зможе зрозуміти вас». Зокрема цей автор вважає, що існують п’ять основних мов кохання та безліч їх діалектів. Що про це думають інші автори цієї книжки – можна дізнатися, лише прочитавши її. Наразі українською.
автор Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для ВСВІТІ
