За легендою, Барселона була заснована знаменитим героєм давньогрецьких міфів – Гераклом і відновлена з руїн у 3 столітті до нашої ери Карфагенянином Гамількаре Баркою, який назвав місто на честь своєї сім’ї – Барсіно. Сьогодні Барселона – друге за кількістю жителів місто в Іспанії і десяте Євросоюзу.
Столиця Каталонії розташовується на узбережжі Середземного моря. Пагорби, на яких було збудоване місто, дали назву п’яти його районам: Кармель, Монтерольс, Пучет, Ровіра і Пейра. Як і більшість європейських міст, Барселона складається зі Старого міста, що включає в себе Готичний квартал, Нового міста, часів забудови XIX століття, і сучасних районів.
Архітектура Барселони відображає основні історико-культурні періоди формування каталонської столиці. Старе місто включає в себе як середньовічні будови, виконані в готичному стилі, так і більш древні будівлі, періоду римської античності. Ашямпла або Нове місто являє собою класичний зразок модернізму кінця XIX – початку XX століття. На бульварі Грасіа можна помилуватися шедеврами знаменитого каталонського архітектора Антоніо Гауді і ліхтарями з лавами, створеними за проектом Пера Фалькеса.
Основні визначні пам’ятки Барселони розташовуються в історичному центрі міста. На пагорбі Монжуїк, розташованому поряд з морським портом, можна відвідати старовинну фортецю (1640), архітектурний музей під відкритим небом, відомий як «Іспанське село», Національний музей мистецтва Каталонії і олімпійські об’єкти, збудовані до Літніх ігор 1992 року.
1. Храм Святого Сімейства (Саграда Фамілія).
Спокутний храм Святого Сімейства (Саграда Фамілія), розташований у Ашямпла, належить архітектурному генієві епохи модернізму – Антоніо Гауді. Будівництво собору було розпочато в 1882-му році. Всі роботи оплачувалися завдяки приватним пожертвам. Можливо, саме тому Храм Святого Сімейства будувався протягом не одного століття. З 1882-го по 1926-ий він зводився під керівництвом Гауді. З 1926-го шефство над Храмом поперемінно брали на себе інші відомі архітектори. Освячення храму відбулося тільки в XXI столітті. Храм Святого Сімейства побудований у формі латинського хреста. Будова має п’ять нефів. Дзвіниці храму імітують вигляд піщаних веж.
2. Церква Санта-Марія-дель-Мар.
Церква Святої Марії на Морі (а саме так перекладається на українську назва перлини іспанської архітектури) знаходиться в старовинному кварталі Ла-Рібела, розташованому в Старому місті. Готична будова зводилася протягом середини-кінця XIV століття – часу торгового і морського розквіту Каталонії. Санта-Марія-дель-Мар відрізняється чистотою архітектурного стилю, чітко дотримується традиційних середньовічних норм. Наприклад, вишуканий, на перший погляд, вітраж західного фасаду церкви – і той належить до стилю полум’яної готики.
3. Торре Акбар.
34-поверховий хмарочос, розташований на площі Глоріас-Каталанес, отримав свою назву від власників – компанії «Група Акбар». Приставка «Торре» в перекладі з каталонського означає – «вежа». Велична будівля, що нагадує своїм зовнішнім виглядом космічний корабель, була закінчена в червні 2005 року. Унікальність фасаду Торре Акбар пов’язана з його особливим пристроєм. Зовнішня частина хмарочоса покрита металевими, з вбудованими в них світлодіодами, і рухомими під впливом температурних датчиків скляними панелями. Світлодіодні технології формують на поверхні Торре Акбар складні колірні комбінації в межах 16 мільйонів варіантів.
4. Палац каталонської музики.
Палау де ла Музіка Каталана – найбільш яскравий представник каталонського модерну. Знаменитий концертний зал Барселони був побудований архітектором Луїсом Доменек-і-Монтанер на початку XX століття. Палац каталонської музики єдиний в Європі, де працює природне освітлення. Палау де ла Музіка Каталана розташовується на маленькій вуличці історичного кварталу Ла-Рібела. Архітектурні особливості модерну проявилися в оформленні Палацу в кривих лініях, динамічних формах, яскравих художніх орнаментах. Оздоблення фасаду додатково включає в себе елементи класичної іспанської та арабської культури.
5. Лікарня Святого Хреста і Святого Павла.
Знаменитий лікарняний комплекс Барселони розташовується в Новому місті. Побудований у першій третині XX століття за проектом відомого каталонського архітектора-модерніста Луїса Доменек-і-Монтанер, він входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Перша лікарня Святого Павла з’явилася на цьому місці ще в 1401-му році, коли шість середньовічних лікарень були об’єднані в одну. У своєму сучасному вигляді госпіталь функціонував до 2009 року, після чого був переобладнаний на культурний центр і музей. В даний час на його території влаштовуються різноманітні виставки.
6. Ринок Санта-Катерина.
Ринок Санта-Катерина отримав свою назву на ім’я святої, якій був присвячений жіночий монастир. Релігійна установа була зруйнована в 1835-му році революційними подіями, після чого міська рада вирішила віддати її землі під торгові площі, в яких місто на той момент мало потребу більше. Перша будівля ринку була побудована за проектом Джозефа Мас Вілла і відкрита в 1846 році. Сучасний вигляд Санта-Катаріна набула завдяки роботі Енріке Мірайеса. Саме він запропонував оформити дах ринку в яскравих, помітних тонах.
7. Дім «Ла Педрера».
Насправді, незвичайний барселонський будинок, побудований на початку XX століття за проектом архітектора Антоніо Гауді, називається будинок Міла. «Педрери», тобто «каменоломня», його прозвали місцеві жителі, які спочатку не вважали модернізм як вид мистецтва. Дивна будова, повністю позбавлена прямих ліній, сприймалася барселонцями як щось жахливе. Тим часом, будинок Міла унікальний не тільки зовні, але і зсередини. У ньому працює природна вентиляція, а міжкімнатні перегородки переміщуються за бажанням власників квартир.
8. Будинок Амаль.
Побудований в кінці XIX – початку XX століття будинок Амаль поєднує в собі архітектурні риси неоготики і модернізму. Будівля була побудована в 1875 році. У 1898-му її купив барселонський кондитер Антоніо Амаль. За його дорученням архітектор Ж. Пуч-і-Кадафальк переробив декоративне оформлення будівлі. Фронтон останнього придбав ступінчастий вигляд, а на фасаді з’явилося алегоричне зображення власника. Розташований в районі Ешампле, будинок Амаль входить до складу «Кварталу розбіжності», названого так через стилістичної різнорідності складових його будівель. З 1976 року будинок Амаль є пам’яткою національного значення.
9. Будинок Бальо.
Будинок Бальо носить прізвище текстильного магната, який замовив проект будівлі архітекторові-модерністові Антоніо Гауді. Житлову будову було зведено в 1877-му році в районі Ешампле, поруч з будинком Амаль. Друга назва будинку Бальо – Будинок кісток – пов’язана з його незвичайною архітектурною формою. Як і в «Ла Педрера», в оформленні цієї будівлі відсутні прямі лінії. Хвилясті вигини фасаду надають будові алегоричний образ дракона – улюбленого персонажа Гауді. Фактично Будинок Бальо своїми формами і декоративними елементами відтворює знамениту історію вбивства дракона Святим Георгієм, покровителем Каталонії.
10. Павільйон Людвіга Міс ван дер Рое
Німецький архітектор Людвіг Міс ван дер Рое відноситься до числа провідних представників інтернаціонального стилю, який сформувався всередині модернізму в 30-60-ті роки XX століття. Барселонський павільйон був побудований в 80-і роки в точній відповідності з його німецьким попередником. В оригінальному напівпрозорому будинку, що складається зі скла і різних видів мармуру, розмістився музей Людвіга Міс ван дер Рое. Зокрема, в ньому виставлені найвідоміші роботи архітектора: скульптура Георга Колбе і Барселонський стілець.
