Обретіння 9 березня: про походження та традиції давнього свята

1867

Сьогодні це свято, як і більшість інших, має християнське трактування та пов’язане з Іоаном Предтечею. Колись же, Обретіння було святом птахів. У цей день спостерігали за птахами та визначали за їх поведінкою врожай на наступний рік. Співали веснянок, зустрічали птахів біля свого дому, та навіть пекли спеціальні коржики. Детальніше про традиції на Обретіння читайте далі:

Християнське трактування: День Іоана Предтечі

9 березня у православних християн та греко-католиків велике церковне свято на честь першого і другого обретіння глави Іоанна Предтечі. Святий Іоан Хреститель — був страчений шляхом відсічення голови. Але цю голову сховали, щоб уникнути наруги над нею. Вперше голову віднайшли у IV столітті, коли почали будувати храм на Ємонській горі. Тоді, щоб уникнути наруги над головою святого — її знову сховали, замурували у стінах храму. Вдруге голову віднайшли вже у 452 році. В результаті її перенесли у Константинополь. Чим важливий Предтеча? Його також називають Іваном Хрестителем, адже за легендами, саме ця людина хрестила Ісуса Христа.

Оригінальне трактування свята: Обертіння птахів

автор Олег Шупляк (https://www.facebook.com/olegshupliak)

Свято з’явилось на території сучасної України ще задовго до впровадження християнства. Воно було присвячене великій радості — птахи почали повертатись з вирію. Ключі, у який розташовувались птахи, повертаючись додому, “відкривали вхід весні”. До слова, стара назва свята не Обретіння, а Обертіння, адже птахи обертаються до нас.

По черзі прилітали жайворонки, граки, дикі гуси. Журавлі та лелеки. Кожен птах в українському фольклорі уособлює різні речі. А в цей день вони особливо були шанованими гостями біля кожного дому, адже повертались не просто з далеких країв, а з Вирію.

Вирій — це місце, де живуть душі померлих, тож наші предки вірили, що птахи весь цей час гостювали у померлих родичів.

Тож зустрічали їх у світі живих як слід: облаштовували годівнички, насипали у них зерно, шматочки хліба та інші ласощі.

Мати у дворі гніздо лелеки — вважалось за честь, адже вони є вісниками добра, родинного затишку й оберегом для дітей. Жайворонки — викликали радість, тому що вони перші вісники тепла і приходу весни. Слідкували за поверненням цих птахів уважно: чим вище вони летять, тим кращим буде врожай.

Разом із майструванням годівничок — співали веснянки птахам, щоб пришвидшити їх повернення. Також, готували печиво чи іншу випічку у формі птахів. Роздавали її дітям та трохи розкришували у годівнички.

Інші традиції 9 березня:

Оскільки у святі переплелись традиційна і християнська версії трактування, то і традиції пояснюються по-різному. Наприклад, забобони про те, що не можна прати нічого у річці. Це було пов’язано з думкою, що так можна налякати птахів та відповідно затримати прихід весни. Згодом, з’явилась версія, що це Іоан Предтеча (або як його звикли називати в народі — Іван) повертає птахів з теплих країв.

Дівчата гадали на особисте життя: побачить лелеку — вийде заміж влітку, не побачить — ще буде дівувати протягом року. Не рідко й гадали у цей важливий день, щоб визначити своє майбутнє. Згодом же, прикмети змінились на молитви. А от в господаря дому побачити лелеку вважалось прикметою на гарний врожай. Але для цього треба було простягнути до неба хліб, щоб символічно пригостити птаха, висловивши йому так свою повагу.

Старі забобони у цей день були пов’язані з нечистою силою: не можна було рано лягати спати, щоб нечисть не пробралась у дім та не наробила шкоді. Щоб захистити оселю треба було: ставити гостру сокиру біля порогу або гострий ніж на підвіконні. Згодом, до Обретіння додалась традиція відвідувати церкву та святити воду.

Відомі приказки: “Чоловік до жінки обертається, і птахи обертаються з вирію”, “Птахи обертаються до нас головами, збираються летіти до нас”, “Діти — від хліба, а птахи — до гнізд”.

Народні прикмети Обретіння:

  • Якщо жайворонки та лелеки вчасно прилітають, чекай рясного врожаю хліба.
  • Птахи в’ють гнізда з Півдня – літо буде прохолодним.
  • В лісі 9 березня дятел стукає – весна прийде пізно.
  • Ясний день – прикмета того, що погода на Великдень теж буде хорошою, у квітні буде тепло.
  • На небі 9 березня видно яскравий місяць зі світлими рогами – вранці чекай морозу.
  • Птахи повернулися з теплих країв вчасно – чекай доброго врожаю.
  • Щебечуть синиці 9 березня – скоро буде тепла погода.
  • Багато снігу – Великдень буде холодним. Якщо ж снігу нема, то й на свято буде сухо.
  • Теплий день 9 березня – квітень також буде теплим.
  • Якщо болить голова 9 березня, треба помолитися Іоанну.
  • Також Іоан Предтеча в цей день слугує захисником для бджолярів та землеробів.
  • Спати вдень не можна – страждатимеш від головної болі.
  • Сніг на дахах досі лежить – Великдень також буде сніжним.

А ви раніше знали про таке українське свято птахів чи про його християнське трактування? У будь-якому випадку, ніколи не пізно починати зустрічати птахів, влаштовуючи їм комфортні умови. Майструвати годівнички та залишати у них ласощі. Хто знає, може вдячні птахи дійсно допоможуть пришвидшити прихід весни?

автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua