Деструктивні люди – носії злоякісного нарцисизму, психопатії та антисоціальних рис – часто демонструють неадекватну поведінку в стосунках, вони використовують, принижують та ображають своїх партнерів чоловіків чи жінок, рідних та близьких.
Вони використовують величезну кількість відволікаючих прийомів, що покликані дезінформувати жертву та перекласти на неї відповідальність за те, що відбувається. Цими методами користуються нарцисичні особистості, психопати та соціопати, щоб уникнути відповідальності за свої вчинки.
Перелічуємо декілька не дуже чистих прийомів, за допомогою яких неадекватні люди принижують інших та затуляють їм рота.
Газлайтинг
Газлайтинг – це маніпулятивний метод, який найкраще ілюструється типовими для нього фразами: «Такого не було», «Тобі здалося» і «Ти що, з глузду з’їхала?»
Газлайтинг – мабуть, є одним із найпідступніших прийомів маніпуляції, адже спрямований на те, щоб викривити та підірвати ваше відчуття реальності; він роз’їдає вашу здатність довіряти собі і в наслідку ви починаєте сумніватися у правомірності своїх скарг на образи чи погане ставлення.
Коли нарцис, психопат чи соціопат застосовує цю тактику проти вас, ви автоматично стаєте на його бік, щоб залагодити когнітивний дисонанс, що склався. У вашій душі змагаються дві протилежні реакції: або він помиляється, або мої власні почуття. Маніпулятор намагатиметься переконати вас, що перше – повністю виключено, а друге – свята правда, що свідчить про вашу неадекватність.
Щоб успішно протидіяти газлайтингу, дуже важливо знайти точку опори у власній реальності: іноді достатньо записати події у щоденник, розповісти друзям чи поділитися із групою підтримки. Цінність сторонньої підтримки у тому, що вона може допомогти вам вирватися із викривленої реальності маніпулятора та самостійно поглянути на речі.
Проекція
Одна вірна ознака деструктивності – це коли людина панічно не хоче бачити свої власні недоліки та використовує всі сили задля того, щоб уникнути відповідальності за них. Це називається проекцією.
Проекція являє собою захисний механізм, який використовується для витіснення відповідальності за свої негативні риси характеру та поведінки шляхом приписування їх іншій людині. Таким чином маніпулятор ухиляється від визнання своєї вини та відповідальності за наслідки.
Хоча всі ми в тій чи іншій мірі вдаємося до проекції, клінічний спеціаліст із нарцисичного розладу доктор Мартінес-Леві зауважує, що у нарцисів проекція часто стає формою психологічного насилля.
Замість того, щоб визнати власні недоліки, вони надають перевагу вселяти відчуття страху своїм жертвам, перекладаючи відповідальність за свою поведінку на них. Саме так нарцис змушує інших відчувати той гіркий сором, котрий відчує по відношенню до себе.
Наприклад, патологічний брехун може звинуватити свою раптнерку у брехні; жінка, що має потреби може назвати свого чоловіка «приставучим» і спробувати зробити залежним саме його; поганий працівник може назвати директора неефективним, щоб уникнути відвертої розмови щодо власної продуктивності.
Самовдоволені садисти полюбляють грати у «перекладання провини». Мета гри: вони виграють, ви програєте, підсумок – ви або весь світ винні в тому, що сталося з ним. Таким чином вам доводиться няньчити їх тендітне его, а у відповідь вас штовхають в море невпевненості та самокритики. Як класно придумано, правда?
Яке ж рішення? Не «проектуйте» власне відчуття співчуття або співпереживання на деструктивну особу і не приймайте її отруйних проекцій на себе. Як пише спеціаліст із маніпуляції доктор Джордж Саймон у своїй книзі «В овечій шкірі» (2010), проекція власної чесності та системи цінностей на інших може заохотити до подальшої експлуатації.
Насправді, якщо розібратися, нарцисам не потрібен власний самоаналіз та зміни. Дуже важливо якомога швидше розірвати всі стосунки і зв’язки із деструктивними людьми, щоб спертися на власну реальність та почати цінувати себе. Ви не зобов’язані жити у клоаці чужих дисфункцій.
Жахливо безглузді розмови
Якщо ви сподіваєтесь на глибоке спілкування із деструктивною особистістю, на вас чекає розчарування: замість уважного співрозмовника вам світить епічне засмічення мозку.
Нарциси та соціопати використовують потік свідомості, розмови по замкненому колу, переходять на особистості, проекцію та газлайтинг для того, щоб збити вас з толку та заплутати, варто вам лише у дечому не погодитися чи посперечатися з ними.
Вони роблять це для того, щоб дискредитувати, відволікти та розчарувати вас, змусити відійти від головної теми та відчути себе винними за те, що ви – жива людина із реальними думками та почуттями, котрі наважилися відрізнятися від їхніх думок. Вся проблема для них – у вашому існуванні.
Достатньо десять хвилин суперечки з нарцисом – і ви вже будете думати, як взагалі на це попались. Ви лише висловили незгоду із його безглуздим твердженням, що небо – червоне, а тепер все ваше дитинство, сім’я, друзі, кар’єра, спосіб життя втоптані в багно. Це сталося тому, що ваша незгода протирічить його фальшивому переконанню, що він – ходяча та всемогутня енциклопедія, що призводить до так званої нарцисичної травми.
Пам’ятайте: нарцисичні люди сперечаються не з вами, а з собою – ви лише співучасник довгого, виснажливого монологу. Вони обожнюють драматизм і живуть заради нього. Якщо ви намагаєтесь підібрати аргумент, що спростовує їх безглузді переконання, ви лише підливаєте масла у вогонь.
Не підживлюйте нарцисів – краще собі згодуйте розуміння того, що проблема – не у вас, а в їхній ображеній поведінці. Якщо ви відчуєте певні ознаки нарцисизму – припиніть спілкування та витратьте цей час на щось приємне.
Узагальнення та голослівні слова
Нарциси не завжди вирізняються визначним інтелектом – багато з них взагалі не звикли думати. Вони не витрачають час на порівняння різних точок зору – вони роблять узагальнення ваших слів, ігноруючи нюанси вашої аргументації та ваші спроби розглянути різні точки зору.
А ще простіше повісити на вас якийсь ярлик – це автоматично перекреслює цінність будь-якої вашої заяви.
У ширших масштабах узагальнення та голослівні вислови часто застосовуються для знецінення явищ, які не вписуються в необгрунтовані суспільні забобони, схеми та стереотипи; а також для підтримання статус-кво.
Таким чином якийсь один аспект проблеми роздмухується настільки, що серйозна розмова стає неможливою. Наприклад, коли відомих особистостей звинувачують у згвалтуванні, багато людей одразу намагаються переконати, що такі звинувачення інколи можуть бути неправдивими.
І, хоча хибні обвинувачення дійсно стаються, однак досить нечасто, а в цьому випадку дії однієї людини приписуються більшості, у той час як конкретне звинувачення ігнорують.
Такі щоденні прояви мікроагресії типові для деструктивних відносин. Наприклад, ви кажете нарцису, що його поведінка невідповідна, а він у відповідь одразу робить голослівну заяву про вашу надчутливість або узагальнення на кшталт: «Ти завжди всім незадоволена» або «Тебе взагалі ніщо не влаштовує» замість того, щоб звернути увагу на реальну проблему.
Так, можливо, ви іноді виявляєте надчутливість, проте не менш ймовірно, що ваш кривдник виявляє нечутливість та черствість переважний період часу.
Не відступайте від правди та старайтесь протидіяти безпідставним узагальненням, адже це лише форма абсолютно нелогічного чорно-білого мислення. За деструктивними особами, що розкидаються голослівними узагальненнями не стоїть все багатство людського досвіду – лише їхній власний обмежений досвід вкупі з пихатим відчуттям власної гідності.
