Італійські вчені з Флорентійського університету дізналися зовнішність дитини, яка жила 17 тис. років тому в печері Гротта-делле-Мура на півдні Апеннінського півострова. Дослідження опубліковане у науковому журналі Nature Communications (NatComms).
Як показав аналіз останків із печерного поховання, скелет належав хлопчику, який помер у віці року та чотирьох місяців.
Аналіз ДНК показав, що у дитини були мутації у двох генах – TNNT2 і MYBPC3 – що беруть участь у виробництві білків серцевого м’яза. Такі мутації часто призводять до гіпертрофічної кардіоміопатії – генетичного захворювання, при якому стінки лівого шлуночка з часом товщають і стають жорсткими.
Внаслідок цього серце не може отримувати або викачувати достатньо крові при скороченнях. Ймовірно, це і спричинило таке недовге життя, зазначили фахівці.
Хлопчик був генетично пов’язаний із групою мисливців-збирачів льодовикового періоду, що походить від предкової групи під назвою кластер Віллабруна. Вчені також з’ясували, що у дитини були блакитні очі, смаглява шкіра і темне волосся.
Дослідники припускають, що вроджені проблеми зі здоров’ям у немовляти могли виникнути через кровозмішання, оскільки його батьки, мабуть, були двоюрідними братом і сестрою.
