Палац Потала (тиб. པོ་ཏ་ལ; вайлі: Po ta la; тиб. пін.: Bodala; кит. 布达拉宫) в місті Лхаса в Тибеті — царський палац та буддійський храмовий комплекс, є основною резиденцією далай-лами. Розташований на міському пагорбі. Загальна площа комплексу становить 260 тис. м². Назва палацу походить від санскритського слова potala – райська країна в буддійській міфології, де мешкають бодхисаттви Авалокитешвара і Тара. Такий ось відсвіт раю на Землі.
Побудований на пагорбі Марпа Рі в долині Лхаса, Палац Потала підноситься на 170 метрів і є найбільшою монументальною структурою в усьому Тибеті. Ранні легенди говорять про священну печеру, яка, як вважають, була місцем існування бодхисаттва Ченрезі (Авалокітешвара), якого на землі представляє далай-лама. Ця печера використовувалась як медитаційний притулок, Імператором Тибету Сонгтсеном Гемпо в сьомому столітті нашої ери. В 637 Сонгтсене Гемпо вирішив звести палац на цьому пагорбі
У такому вигляді будівля стояла до сімнадцятого століття, коли Далай-лама почав будівництво палацу в сучасному вигляді, в якому він простояв до цих пір. Спорудження існуючого палацу почалося в 1645 під час панування п’ятого Далай-лами, і до 1648 було завершене. Червоний Палац був добудований між 1690 та 1694; його спорудження вимагало великої кількість робітників – було задіяно понад 7000 робочих, 1500 художників і майстрів
У 1922 році тринадцятий Далай-лама відремонтував більшість каплиць і актових залів в Білому Палаці і відреставрував Червоний Палац. Палац Потала був пошкоджений лише єдиний раз за всю свою історію – під час тибетського повстання проти китайського вторгнення в 1959 році.
На відміну від більшості інших Тибетських релігійних структур, замок Потала не був зруйнований хунвейбинами (“червоними охоронцями”) протягом 1960-их і 1970-их. У результаті всі каплиці та їх експонати дуже добре збереглися
Палац Потала – величезна структура, що займає площу понад 300 000 квадратних метрів. Виконуючи численні функції, замок завжди був насамперед місцем проживання Далай-лами і його великого штату. Крім того, це було місце Тибетського уряду, де проводилися всі церемонії
Тут також розміщувалася школа для релігійного навчання ченців та адміністраторів. Це найпопулярніше місце Тибету серед паломників і туристів, через його велич і могили минулих Далай-лам. У межах Білого Палацу розташовані дві маленьких каплиці, що датуються сьомим століттям, ці каплиці – найстаріші і найсвятіші структури, які збереглися на пагорбі.
Тут також знаходиться статуя Потали, найповажніший артефакт, що приваблює тисячі тибетських туристів. Вона повністю покрита сухозлітним золотом загальною вагою в 550 кг. і інкрустована десятком тисяч дорогоцінних каменів. Решта похоронних статуй, значно поступаючись в розмірі, але також прикрашені величезною кількістю золота і коштовностей
В даний час палац Потала – це музей, активно відвідуваний туристами, в той же час залишається місцем паломництва для буддистів, які використовують його у своїх ритуалах. Через колосальну культурну, релігійну, та історичну важливость, в 1994 році палац був включений в список Міжнародної спадщини ЮНЕСКО.
