Лайка Українською, або – «тиць моя радість»…

0
11 452

ilya-repin-zaporozhcy-pishut-pismo-tureckomu-sultanu

Шановне панство! Оволодіваймо лексичним та стилістичним багатством української лайки, несімо її в маси, пропагуймо її повсюдне вживання, широко користуймось нею у побуті (але виключно при наглій потребі)! Пам’ятаймо – ніщо так не знімає стресів, як різнобарвне “міцне” слівце, ніщо так не допомагає розкрити глибини української душі, як рідна здорова сороміцька лайка!

Хай тремтять наші вороги! Щоб вони повсирались! Щоб вони виздихали! 🙂

У аванґардовому журналі “Відрижка”, що видає українська молодь у Польщі, надруковано теоретичну розвідку в добряче призабуту й занедбану практиками царину української лайки, що дає деякі настанови із її вживання…

Національне самоусвідомлення українців зростає. Це помітно – у Києві українську мову чути дедалі частіше. Багато людей, особливо з-поміж інтелігенції, заговорили українською. Й зіткнулися із виразними труднощами у вживанні пікантних слів та виразів. Адже творчий процес немислимий без смачного “міцного” слівця! Невже оце саме чужинське “блЯ” та інші відшліфовані щоденним ужитком “перла” московитів угро-фінів так стимулюють інтелектуальну діяльність? Аж тут раптом виявляється, що “матюки” – явище “істінно” кацапське! Як же бути у цьому випадку свідомому патріотові?

Наш народ, слава Богу, має доробок і в цій царині. Хоч і не такий значний, як у московитів угро-фінів, але дещо є.

Система української лайки ґрунтується геть на інших засадах, аніж лайка московська. Кацапські “матюки” – грубі, брутальні, сексоцентричні або ж відгенітальні. В основі їх – статевий акт, часто неприродно збочений, анатомічні органи, що беруть у ньому участь, та особи, які мають ті чи інші сексуальні відхилення.

“Матюки” українські – копроректального типу, вони пов’язані з актом дефекації, з ефекторним органом та продуктом цього акту. Цим українська лайка близька до лайки европейської. Порівняйте: французьке Мerde, німецьке Scheisse, Dreck, Lecken Sie mir Arsch, польське Gówno. Принагідно зауважимо, що термін копроректальний не є цілковито адекватним, бо образотворчою функцією народ наділяє не rectum як такий, і не anus, а СРАКУ в широкому розумінні цього слова, насамперед обидва Musculus gluteus maximus. На доказ цього твердження можна навести той факт, що демонстрування оголених сідниць традиційно є найефективнішим ендшпільним ходом у міжсусідському конфлікті “за межу” чи “за курку”.

Одначе перейдемо від сухих дефиніцій до зеленого дерева практичних настанов. Отож, якщо є потреба дати стислу й високоемоційну оцінку якоїсь особи, предмета, ситуації чи процесу, вживаймо слова: гімно, гімно собаче, срака, гімнюк(-х), (гімнючка), засранець (засранка), серун (серуха), дристун, бздюха, бздун, бздир. Іноді, для означення молодших за вас осіб, вживаємо позасистемне слово сцикун (сцикуха).

Для відтінення чиєїсь неправоти, як арґумент у суперечці, побажання тощо, вживаємо фразеологізми: “насеру його матері!”, “насеру твоїй матері” (увага: тТвоїй вимовляється через два т), “поцілуй мене в сраку!”, “поцілуй собаку в сраку!”, “йди ти в сраку!”, “щоб ти всрався!”

Матеріальні збитки підсумовуємо виразом: “собаці під хвіст”.

Коли хтось перебирає харчами, йому можна дати пораду: “то гімно з’їж!”

Московські “матюки” дають можливість пунктуації усного мовлення (бля, бляха, бляха-муха) замість коми тощо. Українська ж лайка позбавлена цієї властивости. Можливе тільки позначення абзаців і знаків оклику виразом “насеру його матері” та редукованими формами цього фразеологізму “насеру матері” і “серу-матері” (вимовляється як одне слово). Проте, будьмо обережні, вживаючи цей вираз, бо існує на нього нещадний контраргумент у вигляді фрази: “насери собі в голови, щоб м’якіше спать було”!

Якщо ж на заваді власному самовираженню через здорову українську лайку стоять якісь чинники внутрішнього (інфантилізм) чи зовнішнього (по пиці дадуть) характеру, то вживаймо індиферентні вирази: “матері його ковінька”, “трясця його матері”, “сто копанок чортів тобі в печінку” абощо. Можливе використання евфемізмів, як от: “к чорту”, “до біса”, “під три чорти”, а також характерних для Галичини: “холєра”, “холєра ясна”, “шляк трафив”…

ЛАЙЛИВІ ВИРАЗИ:

  • А добра б тобі не було…
  • А щоб в тебе пір’я в роті поросло…
  • Трясця твоїй матері…(трясця — це лихоманка, хворобливий стан, коли людину періодично кидає то в жар, то в холод)
  • Ти нечиста сило…
  • А щоб швидкою Настею тут тебе зносило…
  • А щоби нижче пояса зціпило за пупа…
  • А щоби пуп той вилисів, як від маку ступа…
  • А щоб тобі чорне було…
  • А щоб тобі відмовили, як чогось попросиш…
  • А щоб твоєю мордою просо молотили…
  • А щоб твоя дружинонька з кумом повелася…
  • А щоби твоя срака по шву розійшлася…
  • А щоб ти щастя не знав…
  • А щоб ти луснув…
  • А щоб тобі заціпило…
  • А щоб тобі повилазило… (вживається коли хтось чогось не бачить, або не побачив)
  • А щоб тобі заклало…
  • А щоб ти не діждав…
  • А щоб ти всрався, як маленький був…
  • А щоб вам пусто було…
  • А щоб тебе підняло і гепнуло (вертіло)…
  • А щоб тебе грім побив…
  • А щоб тебе злидні обсіли…
  • А щоб йому голова облізла…
  • А щоб тебе Морана побила…
  • А бодай тебе чорти вхопили…
  • А щоб тобі добре було…(вживається і як лайка)
  • А щоб ти здоровий був…(вживається і як лайка)
  • А щоб ти падло дристало та й дристало…
  • А щоб тобі булька з носа вискочила…
  • А щоб тебе муха вбрикнула…
  • А щоб тебе колька сколола…
  • А щоб тобі курка на ногу наступила…
  • А щоб вас лиха біда стороною обходила…(вживається і як лайка)
  • А щоб тобі рачки лазити…
  • А щоб ви згинули…
  • А щоб ти скис!
  • А щоб ти сказився!…
  • Дурний як ціп…
  • Стара кляча…
  • Срав пес їхній матері…
  • Най ті качка копне!…
  • Всрався тай криво!…
  • Кров би тебе нагла заллєла, сучий ти сину!…
  • Дідька лисого тобі дам…
  • Сто чортів в печінку…
  • Іди до бісової матері…
  • Бісовий син…
  • Вражий син…
  • Вражі діти…
  • Бісова ковінька…
  • Дурний тебе піп хрестив (Про «нерозумну людину»)…
  • Матері твоїй ковінька…
  • Матері твоїй хиря…
  • Дам по макітрі…
  • Відвідаєш макогона…
  • Бісова душа…
  • Арештанська душа…
  • Підла душа…
  • Підлої матері син…
  • Підлого стерва робота…
  • Підлого сина (дочки) робота…
  • Най би тебе пранці з’їли…
  • Хай вам грець…
  • Ти, гімно нероздушене!

ПРОСТІ ВИРАЗИ:

(тут будемо наводити цікаві, на наш погляд, вирази):

  • A, cобача кров!
  • Дідька лисого…
  • Дідько б його взяв (вхопив)!
  • Де його чорти понесли? (вживаеться, як хтось кудись пішов, або десь забарився)
  • Пан хоче мати чудову гаму кольорів на обличчі?
  • Зацідить в зуби…
  • За патли та в пику (потилицю)…
  • Діждався сраної немочі…
  • Морда — хоч пацюків бий…
  • Морда — що й возом не об’їдеш…
  • Стули пельку… (теж саме, що й «закрий рота»)
  • Тю (тьху), на тебе!
  • Чого балухи вилупив? (те саме, що й «чого дивишся?»)
  • Чого шкіришся? (те саме, що й «чого смієшся?»)
  • Одною сракою на два базари…(те саме, що й «сидіти на двох стільцях?»)
  • Срали-мазали…(те саме. що й «зробити щось абияк»)
  • Тиць моя радість…

СЛОВА:

  • Бздун (бздюха) – хто бздить – випускає повітря крізь дупу
  • Бевзень (лайл. Вайло, йолоп, бовдур)
  • Бешкетник (Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету. // Учень, який систематично порушує дисципліну, пустує)
  • Біс (Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана.
    • 2. Уживається як лайка.
    • Де в біса! – уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там!
    • До біса:
    • а) (у сполуч. зі сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри;
    • б) (чого) багато, безліч.
    • На [якого] біса – нащо, для чого.
    • Один біс – однаково, все одно. У (в) біса – уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. д е, коли, куди, як. Що за біс? – уживається для вираження здивування.
    • Якого біса? – уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому)
  • Блазень моск. Шут (1. застаріле – Особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей різними витівками, жартами і т. ін. 2. Комедійний персонаж у старовинних виставах. 3. переносне, зневажливе – Про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря. 4. лайл. Дурень, телепень. 5. діал. Молокосос, малюк.)
  • Бовдур (1. Димар (у хаті, на хаті).
    • 2. діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. ін.
    • 3. лайл. Про грубу, нерозумну людину)
  • Бусурман (Про людину іншої віри (перев. про магометанина). 2. Уживається як лайливе слово.)
  • Вайло (розм. Неповоротка, незграбна людина; тюхтій)
  • Вилупок (зневажливо 1. Про дитину. 2. Про людину з негативними рисами)
  • Залупок антонім до попереднього слова.
  • Виродок (1. Зовнішньо потворна людина. 2. Людина, що втратила кращі якості; недолюдок. // лайл.)
  • Вишкребок (розм. 1. Невеликий хліб із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі. 2. перен., жарт. Про останню дитину в сім’ї. // лайл. Про неповноцінну, зневажувану людину – Як “жертва аборту“)
  • Віддухопелити, відлупцювати (Сильно побити когось)
  • Волоцюга (зневажл. 1. Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт. // Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. // жарт. Про того, хто певний час був відсутній дома. 2. Той, хто любить волочитися за ким-небудь. )
  • Вуйко
  • Ґамселити (Сильно бити кого-небудь, з силою ударяти, стукати по чому-небудь, у що-небудь)
  • Гаспид (Те саме, що чорт; диявол, дідько, біс; ще – змій, плазун “на гаспида та василіска наступатимеш, і потопчеш лева та змія” – псалом // Уживається як лайливе слово. ** До гаспида – дуже багато.)
  • Гидота (Те, що викликає огиду. // Поганий, підлий вчинок; підлість, мерзотність. 2. перен. Про підлу, мерзенну людину; погань.)
  • Глузувати (Уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось.)
  • Дідько (Те саме, що біс 2. Уживається як лайливе слово.
    • Дідько знає – важко сказати, невідомо, не знати.
    • Дідька лисого – нізащо, ніколи. На якого дідька? – навіщо?, для чого? Якого дідька? – чого?, чому? )
  • Дрочило тутай і так усе зрозуміло.
  • Дурéпа (зневажливо. Розумово обмежена, тупа жінка. Уживається як лайливе слово)
  • Дурбелик – дурник, лох
  • Дупа (срака, гепа, мандрика, гузно) (вульг. зад, сідниці)
  • Занéдбаний (Який має ознаки занепаду, недогляду, байдужого ставлення з боку когось. // Неохайний, занехаяний (про вигляд і т. ін.)
  • Запроданець (Продажна людина, той, хто зраджує кого-, що-небудь із корисливою метою)
  • Збочинець
  • Злидень (злидар) (1.Людина, яка живе в злиднях, нестатках; бідняк // 2.Уживається як лайливе слово)
  • Злодій (1. Той, хто вчиняє злодійство. // Про звірів, птахів, що крадуть їстівне.
    • 2. Зрадник, злочинець.)
  • Знайдибiда
  • Зхиблений
  • Йолоп ( Те саме, що дурень 1; бевзь, недотепа. ** Йолоп царя небесного – бовдур, телепень.)
  • Карколомний (1. Через якого можна зламати карк, шию; дуже небезпечний. 2. перен. Важкий, складний для виконання, для розв’язання. // Ризикований. 3. перен. Те саме, що надзвичайний )
  • Кéпсько (1. Те саме, що погано.
    • Кепські жарти з ким – чим – погані, небезпечні жарти.
    • 2. Поганенький.)
  • Кумедний (Смішний, забавний. // Те саме, що дивовижний)
  • Курва
  • Мерзотник ( Особа, здатна на всіляку підлість; негідник. // Уживається як лайливе слово.)
  • Лайдак (1. Вбога бездомна людина. 2. Уживається як лайливе слово.)
  • Лайно (Кал, послід, гній. 2. Вживається як лайливе слово, напр. “Лайно собаче”)
  • Лемок (Той, хто все робить абияк”)
  • Лиходій (Той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо)
  • Лихвар (Той, хто позичає гроші за великий процент.)
  • Лярва ( зневажл. Гуляща жінка, шльондра, курва)
  • Набрід (зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом.)
  • Навіжений (1. Психічно хворий; божевільний, божевільна. // Уживається як лайливе слово.
    • 2. Неврівноважений, нестриманий.
    • 3. Позбавлений розумного змісту.
    • 4. перен. Який виходить за межі нормального щодо сили, величини, напруженості і т. ін.)
  • Наволоч (зневажл. Підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; набрід. 2. зневажл., лайл. Нікчемна, підла людина; негідник.)
  • Нацицюрник (аналог бюзгальтера)
  • Нахаба (Людина, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми, і не зва¬жає на ставлення до цього інших.), наглОта
  • Нездара (Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. // Неповоротка, незграбна людина. // Уживається як лайливе слово.)
  • Незграба (розм. 1. Незграбна людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Те, що зроблене грубо, без смаку. )
  • Недолугий (1. Безсилий, слабий, кволий фі¬зично (про людину і тварину).
    • 2. Який не відповідає своєму місцю, призначенню і т. ін.
    • 3. Слабкий щодо сили свого впливу. // Слабкий у художньому і змістовому аспектах.
    • 4. Незначний щодо обсягу, розміру, значення і т. ін.)
  • Недотéпа (1. Людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невміла людина. // Уживається як лайливе слово.
    • 2. Розумово обмежена, тупа людина; дурень.)
  • Непотріб (1.Непотрібні речі 2.Нікчемна людина)
  • покидьок (1. Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін. 2. перен., зневажл. Морально розкладені люди, декласовані, злочинні елементи суспільства; * Непотріб, негідь, потолоч. // Уживається в значенні лайливого слова.)
  • Маскаль (комуняка) хтонічна істота на кшталт бабаю, тільки набагато гірша. За легендами впродовж тисячоріч саме вони нищили українську расу. Ненависть до них закріплена у крові, всмоктується з матерним молоком і плекається та викохується впродовж всенького життя до самої смерті.
  • Скажений (1. Хворий на сказ; який сказився. Який має психічний розлад; божевільний. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка).
    • 2. Який легко втрачає самовладання, нестримний у гніві; несамовитий, нестямний. // Який перебуває у стані несамовитості, шаленства. // Який виражає несамовитість, шаленство. // Який діє за власним бажанням, за власною волею, не зважаючи ні на кого; свавільний. // Баский, гарячий (про коня).
    • 3. перен. Дуже сильний, значний силою свого вияву. // Інтенсивний, надзвичайно глибокий (про стан, почуття і т. ін. ). // Дуже швидкий. // Рвучкий (про вітер). // Нестерпний (про холод, спеку та ін.). // З великими морозами; лютий (про зиму). // Бурхливий (про море). // Міцний (про тютюн). // Дуже напружений, клопітливий, заповнений справами, роботою і т. ін. // Неймовірний, дивовижний. ** Мов скажений: а) не здатний контролювати свої вчинки, дії; б) уживається для підкреслення енергійності, інтенсивності якоїсь дії, сили її вияву.)
  • Стéрво (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Підла, негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.)
  • Палянт дурник.
  • Плюгавий ( Який викликає зневагу, огиду, непоказний, миршавий (про людину). // перен. Огидний, мерзенний, підлий.)
  • Пришелéпкуватий (Нетямущий, безтолковий.)
  • Пранцюватий (хворий на пранці(сифіліс). // Уживається як лайливе слово)
  • Падлюка чи підлота
  • Погань (1. Покидьки.
    • 2. розм. Тварини, комахи і т. ін., що викликають у людини відразу, огиду і т. ін.
    • 3. розм. Нечиста сила, чорт, відьма і т. ін. 4. перен., розм. Що-небудь, що викликає відразу, огиду і т. ін.; все, що викликає осуд. // Негідна, нікчемна людина, що викликає зневагу, презирство)
  • Потвора ( 1. Страхітлива фантастична істота; страховище. // Про велетенську тварину, що вражає розмірами свого тіла. // Про бридку, негарну зовні людину або тварину, що має непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо.
    • 2. перен. Про люту, жорстоку і т. ін. людину, що втратила кращі моральні якості; недолюдок.)
  • Одоробло, одоробала (розм. 1. Великий, громіздкий предмет. 2. зневажл. Незграбна людина.)
  • Тéлепень (розм. 1. перев. лайл. Нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій.
  • Тюхтій (розм. Про вайлувату, неповоротку людину)
  • Шмаркатий, шмаркач (1. Такий, у якого тече слиз із носа; зі шмарклями під носом.
    • 2. перен., зневажл. Малолітній або дуже молодий, недосвідчений, невмілий. // Уживається як лайливе слово.)
  • Шльондра ( 1. зневажл. Неохайна жінка. 2. вульг., лайл. Повія, курва)
  • Шелепа (зневажл. Те саме, що недотепа)
  • Шибеник (Той, хто повісився або кого повісили на шибениці. // лайл. Той, хто заслуговує Шибениці; негідник.
    • 2. розм. Те саме, що бешкетник.)
  • Хвойда ( зневажл. Неохайна, нечепурна людина; нечепура.// Уживається як лайливе слово)

Юрій Горалевич, Фейсбук

Поділись

Загрузка...