Ужгородський замок — могутня фортеця над річкою Уж — скарбниця історії Закарпатського краю (фото)

1
2 819

Від найдавніших історичних часів і до кінця Першої світової війни цей замок і місто мали назву Унг, Унгвар. «Унг» із тюркської мови — ріка, вода та «вар» з угорської — укріплення, замок. На невисокій горі, що колись була вулканом, а зараз тримає на собі один із найстаріших замків Закарпаття, здавна жили люди…

Початок історії

Історія Ужгородського замку починається ще у IX столітті – часу, коли на території Закарпаття, ймовірно, жили білі угри. Як описують літописці, вони мали своє князівство на чолі з князем Лаборцем і свою фортецю. Спокій миролюбних слов`ян порушували мадяри, які давно збирали військо із наміром захопити Ужгород. І от, коли на князівство напали, місцеві стали до боротьби. Та мадярська орда виявилась чисельнішою і швидко прорвалась у місто. Князя Лаборця знайшли повішеним, загинув і угорський воєвода Алмош. Захопивши Ужгород, нападники не пошкодували й фортеці. Вогонь поглинув її в одну мить, адже укріплення було лише дерев`яним.

З того трагічного дня почалась нова історія Ужгородської фортеці. Нові господарі взялись будувати значно міцніші, кам`яні укріплення. Так день за днем на горі, що згодом назвуть замковою, стіна за стіною, будувався новий величний замок. Угорське королівство, під владу якого перейшла велика частина Закарпаття, дбало про потужний захист земель, остерігаючись татарської навали. То був кінець Х століття, який і вважається часом заснування Ужгородського замку – одного із найстаріших замків українських земель.

Боротьба за замок продовжується

Ще й нині при вході у замок можна побачити частину дуже старого герба. На щиті було зображено сімох птахів (шпаків). Герб був символом графів Другетів, із якими пов’язана подальша доля замку. (Цікаво, що зображення цього герба на інших предметах, які збереглись у кольорі, засвідчують, що герб був синьо-жовтим).

Отже, із 1312 року та протягом наступних трьох з половиною століть замком володіє італійська династія Другетів. Цікаво, що Ужгород, разом із фортецею був просто подарований їм угорським королем. Так звана епоха Другетів стає новим етапом у розбудові замку. Із винайденням нових видів зброї виникає потреба укріпити замок. Італійські інженери зміцнюють стіни каменем та будують височезні бастіони. Споруджують в`їзний міст, який проводив через одну із оборонних ліній оборони – глибокий рів.

Коли померає останній чоловік із роду Другетів – замок переходить до Міколаша Берчені (одруженого із Христиною Другет). Це був час найбільшого розквіту замку. Його зали прикрашали величезні колекції дорогих полотен, гравюр та гобеленів. На довколишній території розкинулись аж 5 парків: “Квітковий”, “Луговий”,”Журавлиний”, “Голубиний” та “Звіриний”. Саме тоді, внаслідок останньої перебудови, Ужгородський замок набуває рис, які ми бачимо зараз.

Та якими сильними не були б мури замку, в один день вони все ж не витримали облоги. 1704 рік став роком селянського повстання проти місцевих панів. Розлючені русини захопили замок, вигнавши із міста єзуїтів. Так за якийсь час Ужгородський замок перейшов у розпорядження австрійської корони. Австрійці вивозять звідси всі коштовності та розміщають у фортеці військовий гарнізон. Пізніше в цих приміщеннях організовують духовну семінарію.

Палац під сторожею турула

Більшість збережених до сьогодні укріплень замку була зведена у XIV столітті. Зовні він має вигляд могутньої оборонної споруди у формі трапеції. Головною частиною замкового комплексу є палац, що стоїть він на краю крутого північного схилу замкової гори. Це масивна двоповерхова споруда у стилі ренесансу, яка має близько 40 залів. Палацом його назвати досить важко, це швидше замок у замку. Зі стінами, товщиною до 3 метрів, де замість вікон подекуди трапляються бійниці.

Також на території є залишки дуже старої церкви св. Юрія, про яку письмово згадували ще у 1248 році. Прикрашають замкове подвір`я старовинні скульптури. Мабуть, найцікавішою з них є скульптура хижого орла. Міфічний птах стародавніх угрів, що відтворений у бронзі, є символом непереможності духу народу. За легендою, саме він приніс ватажку національного повстання шаблю, якою той боровся проти поневолювачів.

Музей у замку

У приміщенні палацу Ужгородського замку сьогодні діє Закарпатський краєзнавчий музей. Тут безліч просторих експозиційних залів, кожен з яких можна назвати окремим музеєм у музеї. Один розповідає про природу краю від найдавніших часів, інший – показує красу національного одягу місцевих українців, третій – розказує про національні музичні інструменти, є й присвячений історії династій, які правили замком. І все це складає величезну історичну картину, споглядання якої збагачує вас духовно та інтелектуально. Тут справді дуже цікаво.

Відео Ужгородського замку з висоти пташиного польоту знятий дроном


Відео знято нашими партнерами зі Студії Falcon (http://www.falcon.org.ua/)

Для тих, хто зібрався в дорогу:

Місце знаходження:
Закарпатська область, місто Ужгород, вул. Капітульна, 33

GPS:
48°37’17”N, 22°18’23”E

Контакти:
Сайт: www.zkmuseum.com

Поради бувалого мандрівника:
Плануючи поїздку в Ужгородський замок, потрібно виділити достатньо часу на екскурсії музеєм. До вашого огляду буде представлено аж 2 поверхи із численними експозиційними залами. На те, щоб роздивитись усе, потрібно не менше години. А по дорозі назад не пошкодуйте часу на відвідини красивого ботанічного саду, що знаходиться неподалік замку.

автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua

  • Станіслав

    Не “білі угри” жили до навали диких мадяр з території теперішньої Росії, а укранці, яких, як і в інших українських землях називали русини, руси, руснаки, роси, рутени… – білі хорвати. Другети дійсно дали найвищий розквіт замку. Коли прийшов мадяр, оженившись на жінці з Другетів, то замок був у розквіті. Йому залишитлося лише паразитувати.