Зонд Марс-Експрес отримав фотографії слідів найпотужнішого потопу на поверхні Марса.
Відкриття гігантських покладів льоду в помірних широтах на Марсі, а також деякі інші дані по його геологію змушують багатьох вчених вважати, що рідка вода могла існувати на Марсі не завжди, а лише епізодично, коли на Марс падали великі метеорити або коли викидали його вулкани. Потоки такий талої води могли проривати гігантські канали на поверхні Марса і утворити тимчасові океани і озера, що не замерзали сотні тисяч і мільйони років.
Європейські вчені, що працюють із зондом Марс-Експрес, знайшли одні з найбільш помітних слідів цього процесу, вивчаючи фотографії кратера Вустер, розташованого у кромки рівнини Хриса в північних тропіках Марса, повідомляє прес-служба EKA, коротко про це повідомляє INVADERS.
Раніше вважалося, що ця, і сусідня з нею Аравійська рівнина, були колись дном гігантського океану, який існував приблизно 4 млрд років тому. Її оточує безліч каналів, каньйонів і вузьких долин, які, як сьогодні припускають вчені, можуть бути руслами древніх марсіанських річок.
У минулому році у американських планетологов несподівано з’явилося інше пояснення їх народженню – відкладення великих каменів в цих каналах на знімках із зонда Mars Odyssey вказали на те, що вони можуть бути не річками, а слідами найпотужніших цунамі, хвилі яких зруйнували і затопили берега на сотні кілометрів вглиб суші Марса.
Кратер Вустер, як стверджують їхні європейські колеги, якщо подивитися на нього зверху, дуже схожий на острів, береги якого були “підточені” проточною водою. Його стінки, за словами геологів, підмивались потоками води, які рухалися не в бік рівнини Хриса, а від неї. Це було можливим тільки в тому випадку, якщо б на Марсі виникали гігантські цунамі, що гнали воду вгору по схилу долини, де знаходиться даний кратер.
Водне походження форми цього кратера підтверджує і те, що на його краях, хто дивиться в протилежну сторону від рівнини, присутня велика кількість “сміття”, яке поступово осідало там через різке уповільнення потоку води. Схожі мілини можна знайти і за островами в земних річках, де так само осідає пісок, мул і галька.
Все це, на думку авторів відкриття, робить вивчення даного регіону Марса за допомогою супутників, роверів і, в перспективі, руками самих геологів ще більш цікавим в контексті пошуків слідів життя.
