Весняне рівнодення — щорічне свято, що знаменує справжній прихід весни, не лише на календарі. Його дата змінна, а от традиції й прикмети збереглись. Детальніше про святкування весняного рівнодення читайте далі.
Свято відзначається в березні. Офіційною датою було обрано 21 березня, але цей день не є точним, адже існують розбіжності між календарним роком і роком астрономічним. Так, рівнодення може настати 19, 20 і 21 березня включно. У 2019 році свято випадає на 20-й день місяця, а саме, коли на годиннику буде 23:58. У цей момент день рівняється з ніччю, а вже з наступної доби ніч поступиться і почне поступово скорочуватись.
Про значення свята рівнодення
Раніше у наших предків не було ні календарів, ні годинників. Прихід весни визначали не певною датою, а слідкували за сонцем. Вважалось, що весна приходить тільки тоді, коли ніч поступиться денному світлу, й з цього моменту починається переродження природи. Починаються весняний дощ з громом, бруньки набухають на деревах, росте свіжа трава з землі.
У язичницьких віруваннях рівнодення і сонцестояння мали надзвичайно важливе значення, тож весняне рівнодення вважалось великим святом. Саме на його честь слов’яни починали святкувати відому всім Масницю, Колодій (на території сучасної Росії — масляна, у білорусів — Комоїдниця). Лише із запровадженням християнства, дату Масниці перенесли аж на початок весни, щоб проводити свято перед настанням посту.
Але ж прослідковується логіка випікання круглих млинців, як символу сонця, життєвого циклу, кола, яке зробила земля, повернувшись до нового весняного переродження. Багато млинців смажили, адже існувала така прикмета: скільки буде вдома млинців, скільки й сонячних днів буде в наступному році.
Які ще існували традиції на весняне рівнодення?
Цей день вважався справді магічним. Дівчата ворожили, до капищ приносили печиво у формі птахів. Також на такому печиві ворожили на майбутню долю. В середину клали: ґудзик, обручку, монету. Кому дістанеться монета — той буде багатим, кому обручка — в цьому році одружиться тощо. Частували крихтами печива і свійську худобу, щоб була здорова.
В ніч настання весняного рівнодення не лягають спати. Треба опівночі уважно прислухатись: чи не почуєте ви якийсь шум, тріск чи удар. Якщо вдасться почути — то вас чекатиме велика удача, адже це був звук “як ламається рік” і ви стали свідком цього магічного дійства.
Існує думка, що на весняне рівнодення всі бажання можуть збутись, якщо довго про них думати й концентрувати всі свої емоції на найбажаніших змінах. Говорити тільки хороші речі, щоб жити весь рік у злагоді з близькими. Робити тільки хороші справи, щоб так само добре все було в майбутньому році.
Прикмети та забобони весняного рівнодення:
1. Яка погода на рівнодення — такою вона буде й наступні сорок днів. Тобто, якщо на вулиці тепло — то далі буде сонячна весняна погода. А якщо холодно і дощ, то дощі затянуться ще надовго.
2. Наші предки вірили, що злі сили також мають більше влади у цей час. Тож не можна думати чи говорити про погане, чинити поганих речей — це підживить нечисть і наділить її владою на наступний рік.
3. Не можна сумувати, плакати, вірити у гірший перебіг майбутнього та нездійсненність планів. Адже оскільки задумане в цей рік здійснюється, то логіка дуже проста: думатимеш про невдачі — їх і отримаєш.
4. Також, особливу увагу в цей день приділяли снам, адже вважали, що на рівнодення вони віщі.
Нерідко, весняне рівнодення пов’язували з давнім святом “Сороки” або ж “Сорок святих”, про яке ми розповімо детальніше в окремій статті.
автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua
