Група планетологів з Чиказького університету опублікувала розрахунки, згідно з якими головною причиною загибелі атмосфери Марса могло стати передчасне згасання вулканічної активності. На Землі саме вулкани поповнюють запаси вуглекислого газу, підтримуючи парниковий ефект і м’який клімат. На Червоній планеті цей цикл перервався.
Марсохід Curiosity нещодавно виявив породи, багаті на карбонати. Це ключ до розгадки: карбонати утворюються, коли вуглекислий газ взаємодіє з рідкою водою і мінералами. Отже, давні марсіанські океани активно поглинали CO₂, але нові вулканічні викиди не встигали компенсувати втрати.
На думку вчених, Сонце з часом ставало яскравішим, що могло призводити до танення льоду й запуску короткочасних теплих періодів. Проте без активного вулканізму Марс щоразу стрімко скочувався назад у стан пустелі: атмосфера ставала дедалі тоншою, тиск падав, вода зникала.
Вулкан Олімп — найбільший у Сонячній системі — міг вивергати величезні обсяги магми і вуглекислого газу, але згас приблизно три мільярди років тому. Відтоді геологічна активність планети майже припинилася. Для порівняння: на Землі вулкани діють і після катастроф, зберігаючи баланс CO₂ і підтримуючи тепло.
Нові дані допомагають ученим точніше оцінити, де на Марсі могли бути найкращі умови для життя і скільки часу могло знадобитися для його зародження. Тим часом Curiosity продовжує підійматися горою Шарп у пошуках нових слідів вуглецю і води.
