Трійця, Зелені свята, Зелена неділя чи П’ятдесятниця — одне з Дванадесятих свят, що має змінну дату та відзначається на 50 день після Великодня. У 2025 році Трійцю святкуємо 8 червня.
Історія свята Трійця
Господь сказав апостолам, що зішле до них Святого Духа. Коли усі разом учні Христа та Марія молилися на Сіонській горі, проповідували, на п’ятдесятий день після Великодня до них зійшов Дух Святий.
Таким чином учням Христа відкрилися Отець, Син і Святий Дух — єдна й неподільна Трійця, божественна особа в трьох іпостасях. Після цієї події проповіді апостолів люди змогли чути кожен своєю мовою, а Слово Боже поширилося по світу. На П’ятдесятницю тисячі людей прийняли хрещення.
Звичаї та вірування на Зелену неділю
У народі Трійця чи Зелені свята символізували завершення весняного циклу: закінчувалися посіви, дерева зеленіли. Прихід літа зустрічали прикрашанням осель і дворів зеленими гілочками, квітами — звідси й назва Зелені свята. У церкві на богослужінні священник також одягав зелене вбрання.
До свята ретельно прибирали дім і подвір’я та готували страви для гостей. У деяких областях ламали на болотах, ставках лепеху чи аїр-зілля, розкидали по підлозі, аби витоптати усе зло. Брами, оселю прикрашали гіллям липи, клена, дуба й іншими зеленими гілочками.
На службу до церкви несли для освячення букети із трав: м’яти, полину, любистку, меліси, липи, аїру. Зазвичай по трави вирушали якомога раніше, поки сонце не зійшло. Лікарські трави засушували та зберігали біля образів. Також освячували мед та воду.
Де-не-де збереглася традиція відзначати Баби й Діди: у четвер і п’ятницю до Трійці вшановували духів померлих, влаштовували голосіння на цвинтарі.
Перед Зеленими святами в суботу водили Куста — наймолодша дитина вдягала вінок із кленового листя, прикрашала одяг гілочками. Гурт дітей водить Куста по всьому селу, співають, і за це їм дають гостинці: «А ми водим Куста од хати до хати, щоб були усі люди щасливі й багаті». Приймати в себе Куста було добрим знаком.
У цілому на всі Зелені свята дівчата плели вінки, співали разом та збиралися на частування. Парубки сваталися на Трійцю, щоб точно мати міцний шлюб у щасті.
Що не можна робити на Трійцю:
- Не працювати на городі, косити, прати, нічого не садити в землю.
- Заборонялося шити, вишивати.
- Не купалися у річках, озерах, не ходили далеко в ліс, бо у цей час мавки й русалки можуть обманути.
- Не варто на Трійцю рубати дерева, ламати гілки.
- Злитися, сваритися, влаштовувати конфлікти, бо Трійця — свято миру та єднання.
Після Трійці насправді відчувається прихід літа й нового циклу обрядових свят. З понеділка цілий тиждень після Зелених свят вважається Русальним, а також незабаром починається Петрівка — піст, що триває до свята Петра і Павла. Саме тому Трійця — один із найвеселіших днів червня. А ви як будете святкувати цьогоріч?
