Другий Святвечір або “Голодна кутя”: історія свята, заборони, традиції, прикмети

28395

Тікай, кутя, із покуття,
а узвар — іди на базар,
Паляниці, лишайтеся на полиці,
а «дідух» — на теплий дух,
Щоб покинути кожух!

Щорічно українці відзначають другий Святий Вечір, який ще називається Голодною кутею. Це свято припадає на переддень Водохреща — 18 січня. Про його традиції, прикмети та цікаві факти святкування — читайте далі.

Чому кутя «голодна»?

Називається кутя «голодною» тому, що у цей день заведено постити. З самого ранку віряни нічого не їдять, потім влаштовують скромну Святу вечерю і далі утримуються від їжі, аж поки не освятять в церкві воду.

Вечеря складалась лише зі скромних пісних страв — простої куті, вареників, узвару. Сідали вечеряти усією родиною, як зійде на небі перша зірка. Моляться, та починають і закінчують трапезу із ложки куті. Якщо залишки страви не з’їли під час вечері — їх відносять курям чи іншій худобі, щоб ті були здорові і краще плодились. В пусту ж миску від куті кладуть ложки кожного, хто їв за столом та шматочок хліба, щоб був урожай.

Оскільки вважалось, що на Водохреще настають найлютіші морози, то українці придумали веселий ритуал їх задобрювання. Господар дому відкривав двері, вікно чи просто вигукував у кватирку: «Морозе, морозе, йди до нас кутю їсти! …Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю! Не морозь ні нас, ні наших коней, не морозь ні худобу ні птицю!».

З настанням темряви — розпочинався ще один цікавий ритуал. Родина виносила з дому «дідуха» й вщент спалювала його десь у саду чи на городі, адже попіл вважали корисним для майбутнього урожаю. Ця традиція — своєрідний ритуал прощання з зимою та закликання весни, адже проминула вже добра половина холодної пори.

Також, в цей день не можна кликати курей надто голосно. Бо як почує це сусідка, то може наврочити й птахи не будуть нестись. Хоча походження подібних забобонів саме у цей день — не відоме.

Заборони Другого Святвечора

На Другий Святвечір християнам заборонено вживати їжу протягом усього дня. Однак, крім цього, є ще ряд речей, які заборонено робити на Голодну кутю:

  1. У цей день заборонено прати будь-які речі. Це пов’язано з тим, що раніше господині полоскали білизну у ріці. Саме на Голодну Кутю вода у річці ставала свяченою, як і будь-яка вода у домі чи надворі.
  2. Не можна лаятися з родиною та близькими людьми. Якщо в домі на Святий вечір будуть пролиті сльози, то варто чекати нещастя на весь рік.
  3. На Другий Святий вечір заборонено запрошувати померлих до столу. На перший Святвечір на стіл кладуть додаткове столове приладдя для тих, хто вже помер, а також дмухають своє місце, щоб не сісти на гостя з потойбіччя. На Голодну кутю цього робити не можна, щоб померлі не залишались на весь рік і не шкодили живим.
  4. Також не можна класти ложку на стіл, не закінчивши вечері, і вставати з-за столу раніше за інших членів родини. Якщо порушити заборону, то весь рік проведете далеко від дому і ніяк не знайдете собі місця в цьому світі.

Особливості святкування у різних регіонах

На Поділлі перед Святим вечором батько бере освячену воду і кропить нею всю рідню, оселю і навіть худобу. Вода, освячена під час вечірньої служби, за повір’ям, має навіть більшу силу, ніж Йорданська. З цієї води перед Святою вечерею жінки замішують тісто на вареники.

На Наддніпрянщині батько також освячує оселю, але не звичайним кропилом з соломи, а особливим – з васильків. Протягом кроплення діти ходять за батьком, а старший син малює на дверях і вікнах хрест крейдою, щоб захиститись від нечистої сили.

На Галичині яскравим звичаєм є щедрування. Поки по всій Україні щедрують під час Щедрого вечора, на Галичині – під час Голодної куті. Також традиційно перед вечерею уся родина молиться перед образом і лише після цього сідає за стіл.

На Київщині цікавою традицією є “розмова” з худобою. Вважається, що тварини на Святвечір можуть говорити, однак слухати їх не можна – лише розмовляти під час годівлі й дякувати за добру роботу в цьому році.

Другий Святвечір увібрав у себе багатовікові звичаї й традиції українського народу та став одним з найочікуваніших свят різдвяного циклу. Голодна Кутя та Водохреща завершують святковий період, в ці дні востаннє звучать щедрівки та колядки, а люди потроху повертаються до звичайних домашніх справ.

Ритуали з освяченою водою

В переддень Водохреща у церкві заведено святити воду. При цьому посудину з водою прикрашають квітами, які мають захистити від негараздів.

Коли воду приносять у дім — господар освячує кожного присутнього в оселі, за тим саму оселю, а потім — і худобу в хліву, щоб та теж була здоровою.

Вода, освячена у вечір Богоявлення, або ж як її інколи називають в народі «вечірня вода» — вважається більш цілющою, ніж власне вода з Водохреща. Вона, мовляв, здатна побороти всяке лихо та очистити від біди чи дії лихого ока.

Дітлахи могли у це свято знову щедрувати, бігати з піснями з дому до дому. Брали з собою гілочки ліщини, яку давали господарям домівок у знак вдячності.

А старші дівчата мали змогу поворожити. Ворожіння ці не відрізнялись від тих, які проводились зазвичай на Андрія чи в інші магічні вечори.

На наступний ранок — наставало свято Водохреща.

Народні прикмети 18 січня:

  • Якщо на Водохресний вечір сніг іде — чекай доброго врожаю зернових культур.
  • Яка є погода 18 січня, такою вона буде і на масницю.
  • Сильна хуртовина або поземка 18 січня — до хорошого врожаю.
  • Якщо на деревах мало снігу, то і ягід зовсім не буде. Якщо ж сніг, навпаки, вже погнув гілки на деревах — чекай багатого врожаю.
  • Повний місяць у цей день віщує розлив річок навесні.
  • Якщо зірки на небі 18 січня яскраві, то ягнята будуть добре плодитися.
  • Якщо випав сніг у Водохресний Святвечір — прикмета до того, що рік буде врожайним.
  • Якщо на деревах багато снігу — буде багатий урожай плодів і меду.
  • Якщо у Водохресний Святвечір скупатися в лазні, це дозволить отримати здоров’я і красу.
  • Сніг 18 січня кидали в колодязь, щоб вода в ньому не зіпсувалася.

А у вас вдома святкують другий Святий Вечір?

автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua


• не пропусти



• новини партнерів