Святвечір: традиції, страви, прикмети

4403

Різдво Христове — одне із найбільш шанованих свят в Україні. Але й вечір перед ним — не менш важливий. Святий вечір 6 січня — це сімейне дійство, яке має багато цікавих традицій. Вечір цей зветься Святим чи Свят-Вечором, або ж Навечір’ям Різдва Христового, що припадає на 6 січня. Саме про них ми і розповімо детальніше у статті.

Головна традиція — свята вечеря. Вона складається зі дванадцяти пісних страв. У центрі уваги залишається кутя — рецептів якої так само багато, як і регіонів в Україні. Дехто готує її із пшениці, дехто з рису. Хтось густу, а хтось розбавляє узваром — рецептів безліч.

Але як не дивно, у декількох районах Закарпаття куті таки не варять. Замість неї роблять бобальки – кульки з тіста, які запікають і тримають на пару. Подають їх із маком та горішками — як і звичну нам кутю.

Солом’яний Дідух — один із головних атрибутів, який раніше мав таке ж важливе значення, як тепер — ялинка. Проте ставлять його у будинку тепер лиш в Західних областях, та й зовсім не всюди.

Вечеря у всіх традиційно починається з молитви, яку читає господар. Далі він куштує ложку куті, за ним це роблять всі інші члени родини і вже тоді беруться вечеряти.

Цікава традиція — ставити більше тарілок і приборів, ніж людей за столом. Пусті прибори залишають для тих членів родини, які не встигли чи не змогли приїхати на це важливе свято додому. Або ж для недавно померлих родичів.

Після вечері обов’язково залишають тарілки з частуваннями на столі — щоб ними могли пригоститись душі померлих родичів. У цю ніч вони, ніби то, приходять до своїх живих нащадків в гості.

Також важлива традиція, яка у багатьох селах і містах збереглась донині — існує між хрещеними та похресниками. Похресник відносить хрещеним батькам вечерю на Святий Вечір. Деякі роблять це до самого дійства, деякі після. Але обов’язково збирають частування, кладуть кутю і йдуть в гості до хрещених батьків. Ті віддячують похресникам цукерками, грошима чи подарунками.

Страви на столі у 6 січня

Святий вечір — це навіть більш сімейне свято, ніж саме Різдво. Якщо на Різдво до святкування могли долучитись усі родичі чи близькі друзі, то Святий Вечір — це час виключно для вузького сімейного кола.

У цей день всі члени родини нічого не їдять аж до святкової вечері, яка починається із першою зіркою на небі, яка повідомляє про народження Ісуса Христа.

Оскільки до Різдва триває пилипівський піст — порушувати його не можна навіть у таке свято. А значить, усі страви на столі — мають бути пісними. Як ми уже писали вище, у більшості українських міст і досі зберігається традиція готувати саме 12 страв — у честь 12 апостолів.

Серед цих страв найпоширенішими завжди були: кутя — головна страва у будь-які часи і на будь-якому столі. Борщ із вушками або ж грибна юшка, вареники із різними пісними начинками, голубці з грибами, січеники з гороху, оселедець маринований. Різні соління, такі як гриби, огірки, помідори тощо. Заливна риба, тушкована капуста (інколи з чорносливом), квасоля, пампушки. Із напоїв — обов’язково мав бути узвар. Важливим атрибутом завжди був хліб.

Поширеними стравами з часом стали: холодець, картопляне пюре, горохове пюре, салати, запечені овочі, тушковані або мариновані овочі.

Детальніше прочитати про ці страви та дізнатись цікаві рецепти ви можете у нашій статті: 12 традиційних українських страв, що мають бути на столі у Святвечір.

Також на стіл неодмінно клали свічку, сіль і часник. Свічка — це символ божественного світла та приналежності людини до нього. Символ готовності людини слідувати за Богом. Сіль — вказує на внутрішню суть людини. Адже без неї — не можна відчути повноту смаку страви. Так само і не дізнавшись суті людини — не можна відкрити її для себе повністю.

Часник же кладуть на кутах столу — щоб відігнати від місця святкування злих духів. Також, часник, це символ здоров’я.

Прикмети Святого вечора:

  • На багату кутю зоряне небо — кури добре нестимуться і вродить горох.
  • Місячна ніч — врожай на баштани.
  • Ожеледь на деревах — вродять горіхи й садовина.
  • Сніг іде — врожай на яблука.
  • Іній або сніг — на мокре літо і дорід зернових.
  • Дивляться після вечері у вікно: якщо чисте й зоряне небо, то буде сухе й урожайне літо, і навпаки.
  • З кубельця витягували сінину; якщо довга, то рік буде врожайним, а коротка — на недорід.
  • Повечерявши, зв’язували ложки житнім перевеслом, щоб «не губилися в череді корови».

А ви дотримуєтесь традицій Святого Вечора?

автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua



• не пропусти