Час жовтого листя. В народі цей місяць мав назву грязень, хмурень, листопадник, зазимник.
Називали його і весільником, бо, завершивши збирання осіннього врожаю, люди справляли весілля. У стародавніх римлян цей місяць був восьмим за календарем, лат. «окто», що значить вісім.
Як стверджують джерела, назва місяця «жовтень» походить ще за часів Київської Русі. Поруч з жовтнем уживалося слово «паздерник», тобто костриця. Саме о цій порі починали масово переробляти льон та коноплі. Вилежані під осінніми дощами та вітрами стебла сушили в печі, а потім їх м’яли на терницях, щоб очистити волокно від костриці. Цей процес і досі в глибинках Польщі називають «паздерництвом». А білоруси йменують жовтень «кастрічником».
Одначе, найточнішою можна вважати народну назву жовтня – «весільник». У давнину починаючи з Покрови, 14 жовтня, розпочиналася пора сватання та весілля. А тому дівки, яким уже надокучило дівувати, молилися: «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зосталася дівкою». Отож, жовтень був багатий на весілля.
У жовтні в селах уже не було польових робіт. Звідси й народні приказки: «Як прийшли жнива, жінка як нежива, а як прийшла Покрова, то й жінка здорова», або «Настали жнива – лежить баба нежива, а прийшла Покрова – стала баба здорова». З Покрови починали справляти вечорниці, котрі тривали до Великодня, і гуляли весілля, які тривали до пилипівських заговин.
У жовтні вже готувалися до зими. В народі казали: «Покрова накриває траву листям, землю — снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем».
Селяни уважно стежили за погодою у жовтні, пам’ятаючи народні прикмети:
- Грім у жовтні — на малосніжну, м’яку й нетривалу зиму.
- Якщо швидко опадає листя – чекай суворої зими.
- Гримне випадковий грім – довго не побачиш снігу.
- Від першого снігу до санного сліду – пробіжить шість тижнів.
- Сніг випав і залишився на деревах – отже, залишиться і на землі.
- Сніг рано ляже – весна швидше слово скаже.
- Тепла осінь – довга зима.
- З’явилися комарі у жовтні – чекай теплу зиму.
- Лист осини на землі лежить вгору «долонею» — зима буде холодною, до землі «долонею» — теплою.
- Кілька днів поспіль на небі білі хмаринки – до морозів, темні хмаринки – до дощу.
- Хмари «пливуть» проти вітру – чекай опадів.
- Синиця пищить – зиму віщує.
- Якою б сльотавою не була осінь, після Покрови буде хоч кілька погожих теплих днів.
- Якщо до середини жовтня не осипалося з беріз листя — сніг ляже пізно.
- Якщо вдень випав перший сніг, він швидко розтане, а як уночі — лежатиме довше.
- Скільки б не випало снігу, але якщо на вишнях залишилося листя, то неодмінно наступить відлига.
- Перед сильним вітром горобці метушаться, перелітаючи зграй¬ками з місця на місце.
- Сова кричить — до холоду.
- Дикі гуси на відльоті — кінець бабиному літу.
- Ворони вмостилися на нижніх гілках дерев — бути негоді й вітру.
- Голуб, відпочиваючи, ховає одну ніжку в пір’я — чекай різкого похолодання.
- Лушпиння на цибулі тонке — зима буде теплою, а грубе та з багатьма «лусочками» — холодною.
- Якщо восени сіренький ранок — чекай ясного дня.
- Якщо вранці туман піднімається, утворюючи хмари, — перед дощем, а як припадає до землі — на сонячний день.
- Чорна бузина й калина достигли не по порі — чекай холодної й лютої зими.
- Якщо молодик припаде на дощовий день, то весь наступний місяць буде дощовим.
- Зайці рано нагуляли жиру — на холодну й сніжну зиму.
- Пізній гриб — пізній сніг.
- Білий вогонь у печі — на відлигу, червоний — на мороз.
