Український тканий рушник – один з найдавніших атрибутів українського народу. Він існував ще за часів Київської Русі, що підтверджують зображення, знайдені під час розкопок у ХVІІІ столітті. На ілюстраціях зображений князь Володимир Великий, що тримає в руках довгий рушник. Науковці також відзначають, що ткацтво з’явилось раніше, ніж вишивка.
Зокрема Кролевецькі ткані рушники є частиною нематеріальної культурної спадщини українського народу. Кролевецьке ткацтво відоме ще з 16 століття. Нині збирають усі матеріали, щоб занести його до світової спадщини ЮНЕСКО.
Стаття підготовлена ресурсом Український інтерес
![](https://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/tkanij-rushnik-3.jpg)
![](https://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/tkanij-rushnik-4.jpg)
![](https://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/tkanij-rushnik-5.jpg)
Кролевець був і є центром ткацтва рушників в Україні. Зокрема на виставці у Національному музеї декоративно-прикладного мистецтва від учора і ще протягом довгого часу буде представлена експозиція рушників XIX-XX ст., які виткані майстрами з Кролевця та учнями Кролевецького професійно-технічного училища художнього ткацтва.
Відомо, що кролевецькі рушники виготовляли переважно з бавовни. Використовували два кольори: нефарбований льон або бавовну і фарбовану бавовну-заполоч у червоний або чорний колір. Зазвичай на кролевецьких рушниках зображали орнітоморфні мотиви. Їх використовували, аби підвищити попит на рушники. Такі мотиви – це стилізовані зображення птахів, класи і види яких обирались не випадково, а мали певне змістовне навантаження, відображаючи пануючі у суспільстві ідеї.
![](https://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/tkanij-rushnik-6.jpg)
Ще на рушниках часто зображали свічник. Втім, дослідники вважають, що це швидше зображення праматері. Що є язичницьким символом жінки з піднятими руками. І свічник це є таким собі трансформованим символом. Саме зображення жінки з піднятими вгору руками символізує життя й родючість, материнство і затишок родинного вогнища. Пізніше дослідники стверджували, що це відображає процес народження дитини.
![](https://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/tkanij-rushnik-7.jpg)
Ще на рушниках зображали церкво-монастирки. Це традиційні для Кролевця зображення. І такі церкви дійсно будували на поліссі. Цікаво також, що деякі рушники часом підписували. Наприклад, ставили дату.
![](https://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/tkanij-rushnik-9.jpg)
![](https://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/tkanij-rushnik-10.jpg)
Усі такі рушники виготовлялися на ткацьких верстатах, втім, технік було дуже багато. Якщо подивитися на рушники XIX ст зі зворотного боку, то одразу зрозуміло, що трали як двосторонні, так і односторонні рушники.
На рушниках традиційно майже по всій території України зображали дерево життя. Це символ роду, коріння роду, покоління минуле і покоління нащадків. На рушниках ще до ХХ століття використовували традиційно червоний колір і частіше синій, аніж чорний. А чорний прийшов пізніше.
![](https://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/tkanij-rushnik-11.jpg)
![](https://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/tkanij-rushnik-22.jpg)
![](https://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/tkanij-rushnik-12.jpg)
Цікавинкою кожного, як тканого, так і вишитого рушника, які виготовляли вручну, є те, що кінці рушника відрізняються одне від одного. Це так звані плюс та мінус полюси, з одного боку жінка з іншого чоловік. Тобто на різних сторонах елементи моли різнитися за кольором або за формою, або за розміщенням.
Рушник повсякчас використовувався в інтер’єрі. До свят хати прибирали гарними рушниками, де зображені червоним кольором візерунки. Вважали, що стримані кольори в рушниках, наприклад, з невідбіленим льоном – це пісна тканина. Тож рушниками з такої тканини прикрашали оселю під час посту. А от вже відбілений льон, яскраві червоні відтінки – ці кольори більше пасують до святкових днів.
Рушниками завішували картини, ікони, могли навіть завішували вікна і прикрашали стіни. Були весільні, святкові, кілкові рушники (для прикрашання стін). Окрім того рушниками наривали діжки, загортали в них подарунки. Це був легкий та дешевий спосіб для переносу керамічного посуду з їжею.
![](https://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/tkanij-rushnik-13.jpg)
До того ж рушники використовували й як аксесуари. Зокрема, ними підперезували дівчат на весілля та робили з них головні убори. Наприклад, намітка є традиційною для Буковини, Івано-Франківської області. Він зітканий з льону і прикрашений вовняною ниткою. І за рахунок фактури створюється гарний світлотіньовий ефект. Намітки – це жіночий головний убір, адже його вдягали після заміжжя, й дівчата наміток не носили. А жінка у вже солідному віці ходила у такому вбранні до церкви.
![](https://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/tkanij-rushnik-15.jpg)
![](https://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/tkanij-rushnik-16.jpg)
![](https://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/tkanij-rushnik-17.jpg)
![](https://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/tkanij-rushnik-18.jpg)
Щодо використання саме Кролевецького рушника у вигляді поясу, то такий елемент гардиробу полюбляли дівчата на Полтавщині, Сумщині та Чернігівщині. А дійсно ритуальним було використання рушника таким чином на весіллі. Наречену підперезували ним аби підкреслити, що вона не вагітна. І це було обов’язково.
Ще на Слобожанщині були рушники, які сягали 6-7 метрів, втім завширшки вони були близько 15 сантиметрів. Ними на весіллі обмотували молодят. Це слугувало символом спільного довгого і щасливого сімейного життя.
![](https://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/tkanij-rushnik-19.jpg)
![](https://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/tkanij-rushnik-20.jpg)
Раніше українці активно використовували для створення тканини коноплі. Як зазначає Людмила Тихонова, науковий співробітник Національного музею ураїнського декоративно прикладного мистецтва, коноплі використовували у кожній український родині. З насіння робили олію, ліки, навіть пекли млинці, інші частини рослини використовували для тканини. Це було майже безвідходне виробництво. От з конопляної тканини робили верети, якими завішували вікна й двері, а також виготовляли скатертини.
![](https://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/tkanij-rushnik-1.jpg)
У рушнику закодована інформація. Наші пращури ткали та вишивали рушники, вкладаючи сенс у кожну деталь. Це був спосіб комунікації між родами, спосіб захисту оселі та кожної людини окремо. До народження для немовляти ткали рушник долі, який потім зберігали протягом усього життя.
Фото: Український інтерес/Ганна Веретенник