Україна – одна з 5 країн світу, що святкують Різдво Христове двічі на рік: 25 грудня та 7 січня. Таке “подвійне” святкування Різдва ввела Верховна Рада у 2017 році, щоб зробити крок назустріч католицьким і протестантським конфесіям Західної Європи. В Україні 25 грудня – вихідний день.
Та чи правильним є таке рішення? І чому Різдво 25 грудня українці вважають “католицьким”? Про це, та про традиції українського Різдва — читайте далі.
Історія Різдва 25 грудня
Вперше задокументоване святкування Різдва 25 грудня сягає ще 336 року за правління Костянтина Великого. Запровадили святкування в Римській імперії, адже саме тоді на 25 грудня припадало свято “Непереможного сонця”, коли світлові дні ставали значно довшими.
Але якщо Різдво завжди святкували 25 грудня, то чому в Україні це свято припадає на 7 січня? Насправді ці дати завжди були однаковими, а різниця лише в системі літочислення. Найперший календар з урахуванням високосних років створив Юлій Цезар, тому його називають юліанським. За цим календарем люди всього світу жили понад 15 століть і, відповідно, святкували Різдво 25 грудня.
Однак, коли астрологія вийшла на новий рівень, то виявилось, що такий календар має свої неточності й відстає від сучасності на цілих 10 днів. Тому вирішили створити новий календар, щоб уникнути зміщення в датах. Такий календар назвали григоріанським і за ним досі живе сучасний світ. Українці святкують Різдво за григоріанським календарем, яке припадає на 7 січня.
Таким чином дата святкування 25 грудня ніяк не пов’язується з католицизмом і протестантизмом.
Традиції святкування
Різдво Христове – це тепле родинне свято, на якому вся сім’я вшановує народження Ісуса Христа. Святкування зазвичай розпочинається напередодні Різдва – зі Святвечора. В західному обряді він припадає на 24 грудня, а в православному – на 6 січня.
В Україні на Святвечір готують 12 традиційних страв:
- Кутя – головна страва на столі, яку готують з пшениці, меду, горіхів та родзинок. Вона є символом єднання з Господом та світом померлих, тому її залишають також і тим, хто вже давно не з нами.
- Вареники з картоплею. Вони є символом достатку і добробуту в сім’ї.
- Гриби або грибна юшка. Гриб означає кожну природу Ісуса Христа: божественну (шапка) і земну (ніжка).
- Риба (запечена або сира). Грецьке ім’я Ісуса – ІХТІОЗ – означає “риба”. Також найпершими апостолами, що пішли за Ісусом були брати-рибалки: Андрій і Петро.
- Пісний борщ – готують без олії та м’яса. Він є символом миру та злагоди у родині, а також Господню любов.
- Голубці з картоплею. Голубці – від слова “голуб” – означають красу і силу, є символом Святого Духа та Божої ласки.
- Квасоля та горох. Вони означають Господню весну – відродження та воскресіння після занепаду.
- Пісні пампухи – вони символізують святих, які служили Господу і за це отримали воскресіння їхніх душ і життя на небі.
- Тушкована капуста або капусняк. Капуста означає міцність родини та єдність навколо стовбура – Єдиного Бога.
- Часник – його кладуть окремо на 4 кути столу разом зі сіллю. Спершу ним натирають зап’ястя, щоб очиститись від гріхів, а потім вживають у їжу, щоб не докучав зубний біль.
- Узвар та свячена вода. Символізують життя, яке дав людині Господь і наповнив її Святим Духом.
- Калач – хліб з маком, випечений з крученого тіста, з діркою всередині. Означає воскресіння мертвих та вічне життя. Його кладуть посеред столу, а всередині запалюють обрядову свічку.
До Святої вечері сідають, коли на небі зійде перша зірка. Перед вечерею обов’язково моляться і запалюють свічку. Повечерявши, діти збираються і йдуть колядувати, щоб наповнити вулиці святковою атмосферою.
Колядує не лише дітвора, а й вертепи. В Україні це традиційна вертепна вистава, у якій група хлопців переодягаються у різних героїв і ходять по домівках, відтворюючи історію народження Ісуса Христа. Здебільшого, це вистави, у яких хлопці переодягаються в Смерть, Чорта, Жидів, Трьох царів, Пастушків, Ангеликів, Козака, Царя Ірода і його воїнів та інших.
На саме Різдво зранку йдуть до церкви, а потім запрошують гостей на святкування. Протягом всього дня все ще долинають колядки з усіх кутків і домівок.
Святкування Різдва в католицьких країнах
У різних країнах по-своєму святкують різдво. Наприклад, в Америці до різдвяного столу обов’язково готують індичку в журавлиновому соусі. В Литві Свята вечеря більше схожа до нашої – з кутею, грибами та рибою. У Данії на Різдво смажать качку з яблуками, готують рисовий пудинг і солодку кутю, де замість пшениці – рис. В Угорщині та Австрії не готують птицю, бо вважають, що разом з нею може відлетіти достаток і удача з дому.
Однак головними атрибутами Різдва на Заході є:
- Різдвяний вінок – він складається з хвойних гілок та 4-ох свічок, які запалюють по черзі протягом усього Святвечора.
- Свічки на каміні та на столі, прикрашені хвойними гілками та стрічками.
- Подарунки. В той час, поки в Україні подарунки приносить святий Миколай 19 грудня. То в інших країнах це робить Санта Клаус або Святий Ніколас на Різдво.
- Різдвяний дзвоник, який, за повір’ям, розганяє злих духів у темряві.
Прикмети українського Різдва:
- Якщо випало дуже багато снігу, то цілий рік чекатиме удача та злагода.
- Якщо на небі багато зірок – в новому році добре вродить горох.
- На Різдво завірюха – чекати варто доброго рою бджіл на пасіці.
- Якщо на небі з’являється місяць – рік буде неврожайним.
- Якщо дитина зробить свої перші кроки на Різдво, то відрізнятиметься здоров’ям і великою силою.
- Зустрів велику собаку по дорозі в гості – чекай великого збагачення.
- Полювати від Різдва до Івана заборонено, бо прийде біда в сім’ю.
- Якщо першим у хату ввійшов темноволосий чоловік – чекайте великої удачі в роботі.
автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua
