Щоб отримати всі можливості, не обов’язково платити великі гроші. З’ясували, що має бути у бюджетному пристрої для дому, і зібрали всі поради щодо вибору в одному місці.
1. Оцініть, який розмір екрану вам реально потрібен (навіть якщо хочеться взяти найбільший!)
Цей показник суттєво впливає на ціну телевізора, тому для вигідної покупки важливо буде знайти компроміс. Прикиньте, чи далеко ви сидітимете від пристрою під час перегляду. Бажано, щоб між екраном та вашим місцем була відстань у 1,5–2,5 діагоналі. Допустимо, для телевізора з діагоналлю екрана в 43 дюйми це буде 1,6-2,7 метра.
У бюджетному сегменті найчастіше зустрічаються моделі з діагоналлю до 55 дюймів — це майже 140 см. Якщо ви знайдете пристрої, у яких цей показник більший, то не факт, що картинка буде досить якісною.
Враховуйте, що у телевізорів з однаковою діагоналлю можуть бути різні ширина та висота. На ці характеристики краще звернути увагу до покупки. Найчастіше співвідношення сторін становить 16:9. Тобто при діагоналі 55 дюймів екран буде приблизно 121 см завширшки і 68 см заввишки. Додайте кілька сантиметрів на рамки та зрозумієте, якого розміру буде телевізор.
2. Виберіть відповідну роздільну здатність екрана
Це параметр, який впливає рівень деталізації картинки. Чим більший екран, тим вище має бути роздільна здатність. Наприклад, Full HD підтримує відео чіткості до 1920 × 1080 пікселів. Цей дозвіл варто розглядати, якщо плануєте купити модель із діагоналлю до 32–43 дюймів. 4К має вчетверо більше пікселів, ніж Full HD, і підійде для пристроїв із діагоналлю від 50 дюймів.
Іноді у продажу можна зустріти 8K – він у чотири рази перевищує роздільну здатність 4K за кількістю пікселів. Але станом на 2022 рік контенту з дозволом, який дозволить побачити різницю та оцінити якість зображення, ще не так багато.
3. Дізнайтеся, які можливості ОС телевізора будуть вам корисні
Операційна система перетворює телевізор із пристрою для перегляду передач на мультимедійний центр з безліччю функцій. Різниця між гаджетами приблизно така ж, як між кнопковим телефоном та сучасним смартфоном. Звичайний телевізор можна зробити розумним, якщо придбати окрему приставку або адаптер. Потрібно буде витратитися на додатковий пристрій і розібратися, як подружити його з телевізором.
Для смарт-ТВ докуповувати нічого не доведеться. Воно відразу виконуватиме функції кількох гаджетів — гарний варіант, якщо хочете купити сучасний девайс, а не просто прокачати старий пристрій. Щоб зрозуміти, як вибрати смарт-телевізор, складіть список можливостей, які можуть стати вам у нагоді.
А ще розумні телевізори нерідко оснащені голосовим керуванням чи навіть повноцінними помічниками. Вони запустять потрібну програму або включать відео на голосовий запит, а якщо треба — замовлять доставку продуктів або дізнаються прогноз погоди.
4. З’ясуйте, який у телевізора тип матриці
Матриця відповідає за якість передачі кольору. Бюджетні моделі, як правило, використовують рідкокристалічну LED-матрицю з підсвічуванням зі світлодіодів.
Вона має два види, які відрізняються розташуванням кристалів.
- У IPS кристали паралельні дисплею. Це дає широкий кут огляду та якісну передачу кольорів, але погіршує контрастність. У напівтемряві чорний колір може виглядати бляклим.
- У VA кристали перпендикулярні екрану. Зображення виходить контрастнішим, а чорний колір — глибоким. Але при зміні кута огляду картинка може втрачати чіткість. При виборі матриці орієнтуйтеся на те, в якій ситуації частіше вмикаєте телевізор.
Виходить, що IPS підійде тим, хто любить дивитися відео в освітленій кімнаті, VA – у напівтемряві.
Крім LED, є ще дві технології: QLED та OLED.
QLED — покращена версія LED‑матриці, до якої додано прошарок квантових точок. Ці крихітні кристали дозволяють отримати яскравішу і насиченішу картинку.
OLED — інша технологія, в якій використовують органічні світлодіоди. Пікселі запалюються певним кольором під впливом струму. Така матриця дозволяє досягти високої контрастності та глибокого чорного кольору, але іноді вигоряє – на місці статичних зображень (наприклад, логотипу телеканалу) з’являються постійні контури.
Телевізори з QLED- та OLED-матрицями коштують дорожче, і ви навряд чи знайдете їх у бюджетному сегменті.
5. Перевірте наявність роз’ємів
У старих телевізорах був лише RF-порт для підключення кабелю антени. Сучасні моделі можуть похвалитися великою кількістю роз’ємів, але легко заплутатися. Ось мінімальний необхідний набір:
- HDMI – універсальний роз’єм для передачі звуку та відео. Бажано, щоб таких портів було два чи більше. Тоді до телевізора можна буде підключити ігрову консоль, звукову панель та інші пристрої.
- USB – необхідний для підключення флешок, геймпада та інших аксесуарів. Їх також краще мати кілька.
- Digital Optical Out — це порт для підключення цифрових аудіопристроїв, наприклад приймача домашнього кінотеатру.
- Ethernet – дозволяє підключитися до інтернету кабелем. Такий варіант забезпечує більш швидке та стабільне з’єднання, ніж Wi-Fi.
6. Зверніть увагу на тип модуля для прийому ТВ-сигналу
Це важлива умова, якщо ви плануєте використовувати пристрій для перегляду фільмів не тільки в онлайн-кінотеатрах, але і ефірних передач. Наприклад, модуль DVB-T/DVB-T2 вказує на можливість прийому цифрового телебачення, а DVB-C/DVB-C2 дозволяє налаштовувати кабельні канали.
Для підключення супутникової тарілки знадобиться модуль DVB-S/DVB-S2. Обробка сигналів DVB-S/DVB-S2 не в усіх сучасних пристроях. Якщо телевізор не підтримує стандарти S, для перегляду супутникових каналів доведеться додатково придбати ресивер.
7. Уточніть, що ще вміє телевізор
Наприклад, технологія Bluetooth дає можливість легко підключати до пристрою колонки та бездротові навушники або транслювати ролики прямо з мобільного телефону. А Wi-Fi стане у нагоді тим, хто не хоче для виходу в інтернет возитися з кабелями.
Технологія покращення зображення HDR забезпечує високий рівень деталізації темних і світлих ділянок картинки. Існують різні формати HDR — HDR10, Dolby Vision, HDR 10+ та HLG (Hybrid Log‑Gamma), але відмінності між ними мінімальні. Підтримка CI+ знадобиться, якщо плануєте дивитися телеканали щодо платної передплати. Зовнішня приставка не потрібна — достатньо отримати карту доступу у кабельного оператора.
