Ви, напевно, не раз читали поради про те, як підвищити впевненість у собі. Ми ж зібрали ті помилки, які можуть серйозно підірвати самооцінку. Не варто їх повторювати — повірте, ризик не виправданий.
1. Ігнорування власних досягнень
Багато людей звикли знецінювати свої успіхи: «Та нічого особливого», «Просто пощастило», «Це було легко, кожен би зміг». Тобто всі заслуги приписуються виключно удачі чи сприятливим обставинам.
З часом люди починають вірити, що всі хороші речі стаються самі по собі, а їхній особистий внесок мінімальний. Вони забувають, що за легкістю й швидкістю стоїть досвід. І що колись — навіть нещодавно — ті ж самі справи вимагали більше часу й давали гірший результат.
Таке ставлення до власних досягнень сильно б’є по самооцінці. Тому важливо помічати кожен свій успіх, навіть найменший. Дякуйте собі за докладені зусилля і відзначайте, як ростуть ваші навички.
2. Сприйняття кожної помилки як катастрофи
У той час як на успіхи часто не звертають уваги, кожна помилка привертає максимум уваги. Більше того — її значення перебільшується, і звичайна невдача перетворюється на справжню трагедію.
У багатьох ця звичка бере початок ще зі школи. Адже саме там можна було почути: «У домашньому завданні жодної помилки? Так і має бути — ти ж гарно вчишся. Але от у контрольній приклади оформлені неправильно!»
Школа вже позаду, але звичка сварити себе за кожну неточність залишилася. А дарма. Науковці довели: щоб розвиватися, людині потрібно робити помилки приблизно у 15% випадків. Це і є її зона росту. Якщо помилок менше — отже, завдання надто просте, і великого прогресу чекати не варто.
Тож помиляйтеся на здоров’я. Головне — аналізуйте досвід і робіть висновки.
3. Життя за принципом «все або нічого»
Цим принципом керуються герої фільмів: або ти переможець, або невдаха. Або тріумф, або провал — третього не дано. На жаль, багато людей застосовують цей же підхід у житті.
Вони думають: якщо не вдалося досягти беззаперечного успіху, отже, це поразка. Компроміси виключені.
Звідси виникають жорсткі оцінки: «Я не склав іспит на відмінно — значить, я тупий», «Мені відмовили після співбесіди — отже, я нікчема», «Керівник відправив мене переробити проект — я поганий працівник», «Я дратуюся, коли дитина вередує — я жахлива мама». І так далі.
Принцип «все або нічого» може зруйнувати самооцінку навіть у чудового спеціаліста, вірного друга або турботливого батька. Тому, якщо вас охопила хвиля самокритики — не поспішайте виносити собі вирок. У кожній шкалі навичок є не тільки «нуль» і «ідеал». Там багато проміжних щаблів, і ви вже частину з них пройшли. Не зупиняйтесь — і підніметеся ще вище.
4. Порівняння себе з ідеалом
Це продовження попереднього пункту, але тут мова йде не про абстрактний успіх, а про конкретних людей, які вже досягли вершини. Іноді здається, що вони зробили це легко, без зусиль.
Завжди є хтось у полі зору, хто досяг більшого. Або здається недосяжним ідеалом. Наприклад, початківець-художник захоплюється роботами сусіда по студії. І зовсім не обов’язково, що той малює з дитинства, а новачок лише починає.
Можливо, вони почали одночасно, але один просувається повільно, а інший уже має десятки робіт для виставки. Першому здається, що другий — ідеал. І що якщо ти не такий, то краще взагалі не брати до рук пензля.
Такі думки дуже шкодять самооцінці. У подібних випадках правило «не порівнюй своє начало з чужою серединкою» не працює, бо обидва займаються справою однаковий час. Але допоможе інше порівняння: кожен на стадіоні займається своїм видом спорту. Один — марафонець, інший — спринтер. У них різні задачі, тож порівнювати їхні швидкості на старті немає сенсу.
Пам’ятайте: ви біжите свою дистанцію за своїм маршрутом. Не намагайтеся копіювати ідеал — його доріжка веде в інший бік.
5. Серйозне сприйняття критики й недовіра до компліментів
Іноді люди вважають, що критика — завжди правдива, а комплімент — прикраса, лестощі або навіть жалість.
Такі люди можуть довго переживати через зауваження, звинувачуючи себе й шкодуючи, що не помітили помилку раніше. А от слова підтримки вони часто ігнорують. Бо негативні оцінки для них перекреслюють будь-який позитив. А ще вони підозрюють: «Ця людина просто не хотіла мене образити — от і збрехала», або: «Їй від мене щось потрібно, тому й лестить».
Таке сприйняття реальності також руйнує самооцінку. У подібних ситуаціях уявіть: інша людина, якою ви захоплюєтеся, зробила б ті ж самі помилки. Ви б її сварили? Чи подумали б, що вона обов’язково виправиться і помилки — не привід для осуду?
Сприймайте себе так само: ви заслуговуєте як на критику, так і на похвалу. І вона може бути щирою.
6. Обирати схвалення замість щирості
Багатьом здається: краще залишатися непомітним. Вони думають приблизно так: «Якщо не виділятися, на мене не звернуть увагу. А отже, не критикуватимуть, не глузуватимуть, не засудять. Тому краще приховати риси, які вирізняють мене з-поміж інших — так буде спокійніше».
І починають соромитися самих себе: наприклад, стримують жести, хоч насправді дуже емоційні. Стримують сміх — бо колись хтось сказав, що він звучить дивно. Боїться зізнатися, що їм подобається інша музика чи фільми, ніж у їхнього оточення.
У результаті людина пригнічує свою справжню сутність. Так, вона захищає себе від осуду. Але її самооцінка повільно руйнується.
Бути собою — непросто, і цього не навчишся за п’ять хвилин. Але важливо щодня робити крок назустріч собі справжньому. Наприклад, запитувати себе: чого хочу саме я, а не родичі, друзі чи колеги?
7. Взяти на себе занадто багато відповідальності
Дехто думає: «Якщо щось пішло не так — це моя вина. Я мав заздалегідь передбачити всі перешкоди та знайти рішення. Ніяких виправдань бути не може».
Такі люди, як і всі, час від часу опиняються в непередбачуваних ситуаціях. Але відмовляються визнавати, що не все можна передбачити. З цим не впорається ані команда геніїв, ані суперкомп’ютер, ані штучний інтелект.
Тому коли щось іде не за планом — не звинувачуйте себе марно. Це навряд чи допоможе впоратись із проблемою, зате точно вдарить по самооцінці.
Замість самозвинувачень запитайте себе: що я можу зробити прямо зараз, щоб виправити ситуацію?
8. Не пробувати нічого нового
Цей пункт об’єднує всі попередні. Буває, що людина боїться помилитися, не дотягнути до ідеалу, стати об’єктом глузувань або не передбачити важливу дрібницю. І в результаті вона просто уникає всього нового.
Адже ризик зазнати невдачі — завжди є. А значить, є й ризик відчути себе невдахою або нікчемою. Самооцінка при цьому стрімко падає.
Так, це можливо. Більше того, невдачі трапляються з кожним, і вони дійсно боляче б’ють по самооцінці. Напевно не існує людини, яка хоча б раз у житті не вважала себе поганим фахівцем, другом чи батьком.
У такі моменти важливо пам’ятати: ви — це не ваші невдачі. Ви — це той, хто здатен з ними впоратися. І стати досвідченішим, сильнішим, стійкішим. А отже — впевненішим у собі.
