Пасивна агресія — це спосіб спілкування, коли людина не говорить прямо, що її щось злить або засмучує, а подає це у вигляді подвійного посилу. Наприклад: «Ні, не треба мені допомагати, якось сама впораюся». Або: «Та я не злюся, що ти запізнився всього на пів години, подумаєш!»
Пасивна агресія викликає відчуття дискомфорту, адже прихований зміст таких слів легко зчитується, але вступити у відкриту конфронтацію — непросто. А раптом співрозмовник і справді нічого такого не мав на увазі?
Однак інтуїція рідко підводить. І якщо ви не хочете миритися з проявами пасивної агресії, можете скористатися наведеними нижче фразами. Якщо вони здаються вам занадто книжними — просто адаптуйте зміст під свій стиль мовлення. Точне повторення формулювань не обов’язкове.
1. Я не знаю, чи ти це мав(мала) на увазі, але мені це звучить як <…>. Можеш уточнити?
Це підходить, якщо ви не певні, що перед вами справді пасивна агресія, і вам важлива ця людина. У такій формі ви не звинувачуєте, а ділитеся власними відчуттями. Це дає співрозмовнику шанс висловитися більш відкрито.
Якщо у відповідь чуєте: «Усе нормально» — сприйміть це буквально. Ви не зобов’язані емоційно налаштовувати іншого.
2. Твої слова звучать двозначно. Можеш, будь ласка, переформулювати?
Ще один спосіб прояснити ситуацію. Але тут ви вже менше бережете почуття іншої людини і не підкреслюєте, що, можливо, вам просто здалося. Адже не лише ви повинні добирати слова обережно.
3. Ми тут, щоб домовитися, а не псувати одне одному настрій. Скажи, будь ласка, прямо.
Ця фраза допоможе повернути діалог у конструктивне русло. Ви нагадуєте, що ви не суперники, а команда — і тому можете говорити відкрито.
4. Ти так говориш, що мені не до кінця зрозуміло. Ти злишся?
Як уже згадувалося, ви не зобов’язані емоційно «рятувати» співрозмовника. Але якщо вам потрібно вирішити конфлікт, можна допомогти людині краще усвідомити свої емоції та чіткіше висловити претензії.
5. Це звучить як пасивна агресія.
Якщо щось крякає як качка й виглядає як качка — ймовірно, це качка. Пасивну агресію варто називати своїм іменем. Якщо людині складно вступати в прямий конфлікт — це її проблема, не ваша. Ви маєте повне право не терпіти й вказувати на агресію, якою б пасивною вона не була.
6. Якщо ти хотів(ла) мене зачепити — у тебе вийшло. Може, тепер поговоримо про це нормально?
Ви ділитеся своїми емоціями — вас образили. Але водночас даєте зрозуміти, що готові до спокійного обговорення. Можливо, така відкритість допоможе співрозмовнику зібратися з духом.
7. Мені не подобається двозначність у твоєму тоні. Не хочу продовжувати розмову в такому стилі.
Часом люди, які поводяться пасивно агресивно, нам дорогі — і з ними хочеться бути делікатними. Але з іншими — це не обов’язково. Встановлюйте особисті межі і не дозволяйте знецінювати ваші почуття.
8. Я чую у твоїх словах пасивну агресію. Але поки ти не скажеш прямо, що тебе не влаштовує, я не хочу на це реагувати.
Це жорсткіший варіант захисту особистих кордонів. Ви не зобов’язані терпіти пасивну агресію і залишатися беззахисними у відповідь. Ви маєте право сказати, що в подібному тоні спілкуватися не будете.
