Коли люди чують термін “зміна клімату”, багато хто думає про його негативний вплив на тварин, рослини і людей. І мало хто замислюється про те, що не тільки живі істоти перебувають під загрозою зміни клімату. Навіть археологічні об’єкти – як природні, так і створені людиною – страждають від екологічних проблем.
1. Шінгетті
Під час свого розквіту Шінгетті був жвавим багатим мегаполісом, в якому жили більше 20 000 чоловік. Між 13 та 17 століттями Шінгетті, розташований в північно-центральній частині Мавританії, служив в якості центру торгівлі і релігії для мусульман-сунітів, які прямували в Мекку. Сьогодні в цьому вмираючому місці, заповненому старими і покинутими будинками, живуть кілька тисяч чоловік, які в основному заробляють за рахунок туризму. Як і в багатьох пустельних містах, існування Шінгетті знаходиться під загрозою через зміну клімату. Сезонні спалахи повеней і збільшення опустелі загрожують древньому місту, в якому ведуться археологічні розкопки.
2. Сонаргаон
Сонаргаон був столицею стародавнього царства Бенгалія. Під час правління Іси Хана в 15 столітті це був жвавий політичний і торгівельний центр. Сьогодні Сонаргаон, який розташований на території сучасного Бангладешу, по-суті, є всього лише туристичною визначною пам’яткою.
Існування Сонаргаона знаходиться під загрозою через незаконні забудови, вандалізму, поганого обслуговування міста, самовільного захоплення будівель та землетрусів. Але, мабуть, найбільшою загрозою колись великому місту є зміна клімату. Велика частина території Бангладешу – низовини. В результаті, вся країна, в тому числі Сонаргаон, уразливі до повеней і підвищення рівня моря.
3. Острів Хершел
Хершел – занедбаний острів, розташований на півночі канадської території Юкон. Між 1890-ми і початком 1900-х років це був відомий центр китобійної промисловості, заселений американцями, інувіалуітамі і представниками Королівської канадської кінної поліції. Місто покинули американці 1907 року, коли китобійна промисловість була заборонена. Кілька десятиліть потому, інувіалуіти і канадці послідували їх прикладу. Сьогодні Хершел служить в якості тимчасової стоянки для круїзних суден.
На жаль, острів знаходиться під постійною загрозою підвищення рівня моря – протягом багатьох десятиліть океан поступово відвойовує сушу у Хершела, але зміна клімату прискорює цей процес. Експерти прогнозують, що історичні та археологічні артефакти, знайдені біля берегів острова, повністю опиняться на дні океану протягом 50 років.
4. Кімберлі
Кімберлі – область на північному заході Західної Австралії, яка рясніє ущелинами, гірськими річками і древнім наскальних мистецтвом аборигенів. За оцінками експертів, в Кімберлі можна знайти понад 8 700 наскельних малюнків. Більшість картин зображають тварин, таких як кажани, вомбати, сумчасті леви та інші вимерлі істоти. На жаль, цьому археологічному об’єкту також постійно загрожує зміна клімату.
Протягом декількох років Австралія намагається боротися з руйнівними наслідками зміни клімату, такими як сильні засухи, високий ризик пожеж і надзвичайно спекотна погода. Для запобігання пожежам уряд штату вжив превентивних заходів випалювання пересохлої місцевості. На жаль, це завдало шкоди деяким наскельним картинам в Кімберлі.
5. Печери Елефанта
Печери Елефанта вважаються одним з найяскравіших втілень індуїстської культури. Вони знаходяться на острові Елефанта недалеко від Мумбаї. У 1534 році печери Елефанта були відкриті португальськими дослідниками, які назвали їх так само після того, як знайшли монументальну скульптуру слона на цьому острові. Витоки цього таємничого місця археологічних розкопок невідомі, але експерти припускають, що воно походить від 5-8 століть.
Печери Елефанта складаються з семи печер, що містять індуїстські і буддійські барельєфи і скульптури. Вони були відновлені в 1970 році, після чого включені в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На жаль, це вражаюче археологічне диво знаходиться під загрозою через ряд факторів. Найбільш руйнівним є підвищення рівня моря, викликане зміною клімату. Крім цього, туризм і зростаюче населення даного регіону також загрожують величним печерам.
6. Рисові тераси Банауе
Рисові тераси Банауе вважаються національним культурним скарбом Філіппін. Банауе – штучні тераси, висічені в горах провінції Ифугао понад 2 тисячі років тому. Це стародавнє диво є живим доказом можливості “гармонії людини з природою” і відмінним прикладом “стійкого сільського господарства з використанням традиційних методів”. Сьогодні існування рисових терас Банауе знаходиться під загрозою через зміну клімату, яке призвело до величезної кількості опадів в провінції Ифугао. Це серйозна проблема, оскільки зливи можуть зробити рукотворні тераси нестабільними, що призведе до ерозії і зсувів. Крім того, місцеві сорти рису, висаджені в Банауе, дуже погано адаптуються до швидких змін клімату, що створює проблеми для фермерів.
7. Алтайські гори
Алтайські гори в Центральній Азії є домом для ряду гробниць, що належали до скіфської цивілізації. Скіфи були групою древніх людей, які заснували багату і могутню імперію з центром в Криму. В основному, у скіфів найбільше цінувалося мистецтво верхової їзди і доблесть під час війни. Зрештою, ця стародавня цивілізація впала, коли була захоплена сарматами.
Протягом більше 2000 років тіла всередині гробниць на диво добре збереглися завдяки вічній мерзлоті Алтайських гір. Причому, тіла збереглися настільки добре, що навіть їх татуювання залишилися недоторканими. У минулому головною загрозою для цих заморожених гробниць були мисливці за скарбами і грабіжники гробниць. Сьогодні ж головною загрозою є зміна клімату, оскільки вічна мерзлота Алтайських гір починає поступово розмерзатись.
8. Скара-Брей
Скара-Брей – доісторичне шотландське село, розташоване на Оркнейських островах біля Шотландії. Воно було випадково виявлене в 1850 році, коли в даному районі вирував зимовий шторм, який зніс піщані дюни, що століттями приховували таємниче поселення. Незважаючи на те, що вік Скара-Брей становить від 4000 до 5000 років, це поселення знаходиться в хорошому стані.
Туристи, як і раніше, і зараз можуть побачити меблі, якими місцеві жителі користувалися тисячі років тому. Однак, швидше за все, древніми артефактами залишилося милуватися недовго. Підвищення рівня моря, викликане зміною клімату, загрожує існуванню Скара Брей.
Древній хвилеріз, який захищав це поселення від хвиль, був серйозно пошкоджений протягом століть і потребує ремонту. Але навіть якщо він буде відновлений, вчені передбачають, що Скара-Брей буде “повністю недоступний, оскільки зануриться на дно океану” максимум через 200 років. А з огляду на зміну клімату, це може статися набагато раніше.
9. Національний парк Меса-Верде
Меса-Верде, що означає “зелений стіл” на іспанській мові, вважається найбільшим археологічним заповідником в Сполучених Штатах. Він колись був домом для анасазі – групи кочових народів, які загадковим чином покинули цей район і оселилися в Нью-Мексико і Арізоні.
Меса-Верде славиться своїм “Печерним палацом”, де жили близько 100 чоловік, також було 150 окремих жител-печер і 23 “Ківа” – приміщень, що використовуються членами племені для релігійних і політичних зустрічей. В цілому в парку є 5000 відомих археологічних пам’яток, в тому числі 600 скельних жител.
У зв’язку зі зміною клімату, археологічні скарби, знайдені в Меса-Верде, можуть бути знищені. Археологи занепокоєні тим, що пожежі і ерозія, викликані зміною клімату, можуть пошкодити безцінні знахідки.
10. Острів Пасхи
Також відомий як Рапа-Нуї, острів Пасхи, мабуть, є одним з найвідоміших археологічних пам’яток в світі через моаї – загадкових гігантських статуй-бюстів, які (на думку експертів) були створені на честь стародавніх вождів острова, предків жителів Рапа-Нуї, а також інших важливих фігур.
Жителі цього острова не залишили після себе письмових історичних записів, а також дуже мало усних традицій. Тому експерти можуть тільки здогадуватися, як і чому стародавні люди острова Пасхи побудували моаї. Сьогодні цей важливий археологічний об’єкт знаходиться в небезпеці через зміни клімату, а саме через високі океанічніі хвилі, які в останні десятиліття штурмують берег острова.
Це стало великою проблемою для місцевих жителів і вчених, оскільки високі хвилі руйнують підстави, які підтримували моаї протягом багатьох століть. Якщо не вжити жодних дій, то незабаром деякі з моаї можуть в кінцевому рахунку впасти в море.
