Новодрук “Історія української мови. Хрестоматія X–XIIIст.” не має аналогів в Україні. Подібні хрестоматії, в яких зібрані та відкоментовані стародавні писемні пам’ятки, раніше видано академіями наук сусідніх країн – Польщі та Росії. І ось, нарешті, в Україні побачила світ ґрунтовна наукова праця з першоджерелами української мови відомого мовознавця, академіка Василя Німчука.
В Житомирі на літературному вечері в Домі української культури новинку представив рецензент книги, доктор філологічних наук Віктор Мойсієнко. Він розповів, що досліджені тексти тисячорічної давнини дають підставу говорити про те, що українська розмовна побутувала на нинішній території нашої держави набагато раніше. Віктор Мойсієнко наводить приклади:
“Від часу фіксації писемної, щонайменше півтора-два століття до зародження реальної болгарської, польської , чеської розмовної особливості. Якщо джерела X століття, то щонайменше у VIII ст. українці десь говорили своїм діалектом. На Поліссі – поліським, на Гуцульщині – гуцульським, там, де вони були розселені”.
Видана нині хрестоматія унікальна і тим, що в одній книзі зібрані всі відомі писемні артефакти, які територіально пов’язані з сучасною Україною, а тому й важко переоцінити етно-політичне значення цієї праці. “Все це фундамент тої нашої сьогоднішньої мови, передусім, і нашої держави”, – зауважив учасник літературної зустрічі, активіст Народного руху України В’ячеслав Дехтієвський.
Така книга має бути в кожному навчальному закладі, вважає Віктор Мойсієнко. Але це у перспективі, бо сьогодні “Історія української мови. Хрестоматія X–XIIIст.” видана накладом лише 200 примірників за фінансової допомоги з-за кордону. Тож наразі стоїть питання про збір коштів на нове, більш масштабне видання та продовження наукової роботи в цьому напрямку.
