Одним з основних прикрас Барселони (Іспанія) вважається Саграда Фамілія, або Храм Святого Сімейства. Він являє собою дивовижне поєднання архітектурного генія Антоніо Гауді і неоготичного стилю. Будівництво церкви, яка нагадує химерний замок з піску, не можуть закінчити ось уже 134 роки.
Першим архітектором, який узявся за зведення Спокутного храму Святого Сімейства, або церкви Саграда Фамілія (Temple Expiatori de la Sagrada Familia) став Франсіско дель Вільяр, а не Антоніо Гауді, як прийнято вважати. Будівництво храму здійснювалося тільки за рахунок пожертвувань городян.
Спочатку архітектор планував створити неоготичну базиліку у формі традиційного латинського хреста. Незабаром після початку робіт у Франсіско дель Вільяр виникли розбіжності з церковною радою. Він зрозумів, що доведеться шукати собі іншу роботу. Популярна легенда свідчить, що дель Вільяр побачив свого наступника уві сні, це був образ юнака з неймовірно блакитними очима. Так все і вийшло. Однак насправді Антоніо Гауді був учнем архітектора, та й брав за роботу набагато менше, ніж його імениті колеги.
Гауді в корені відійшов від початкового плану і став втілювати в реальність своє бачення храму. За його задумом в церкві Святого Сімейства має бути побудовано 18 веж: 12 невеликих однакових структур покликані символізувати кількість апостолів, 4 вежі – євангелістів. Одна вежа спроектована в честь Божої Матері, а ще одна, найвища (170 метрів), розташована в центрі ансамблю, покликана уособлювати Христа. Варто зазначити, що найвища структура досі не побудована.
Антоніо Гауді присвятив створенню храму 42 роки свого життя. Коли він зрозумів, що будівництво Саграда Фамілія не закінчиться до його смерті, майстер став приділяти більше уваги химерному внутрішньому оздобленню храму. Скептики, незгодні з нетрадиційним виглядом церкви, стверджували, що конструкція обов’язково впаде. Сьогоднішні фахівці дотримуються думки, що Саграда Фамілія зуміє вистояти навіть під час землетрусу з магнітудою до 7 балів.
Храм складається з трьох фасадів: Різдва, Страстей Христових і Воскресіння. Фасад Різдва прикрашений декоративними скульптурами представників флори і фауни. Цікаво, що для сцени побиття немовлят, майстер робив зліпки з мертвонароджених дітей. Щоб отримати гіпсові зліпки тварин у натуральну величину, Гауді використовував хлороформ, присипляв їх на час. Як зазначав сам архітектор, він прагнув до створення такого храму, дивлячись на який, посміхалися б ангели з неба.
Після смерті Антоніо Гауді в 1926 році постало питання про продовження будівництва храму. Багато висловлювалися проти, так як побоювалися, що стиль прославленого архітектора не так вже й легко повторити. Архітектор Хосе Асебільо висловлювався про недоцільність продовження робіт: «Це все одно, що приробити руки до Венери Мілоської».
Але зведення було продовжено соратником Антоніо Гауді Доменеком Сугранесом. 1936 рік став нещасливим для Саграда Фамілія: по-перше, через спалах громадянської війни будівельні роботи були припинені, а по-друге, пожежа знищила всі креслення Гауді, багато з яких так і не вдалося відновити.
Незважаючи на те, що робота над зведенням Саграда Фамілія триває і донині, 7 листопада 2010 храм був освячений римським папою Бенедиктом XVI і офіційно відкритий для богослужінь. Уряд Іспанії заявляє, що закінчити тривале будівництво храму вдасться до 2026 року.
