Літо, на яке ми так довго чекали, нарешті запанувало в Україні. Уже з перших днів червня індикатори на стовпчиках термометрів, наче спохопившись, поповзли вгору, пише Експрес.
Тепер, коли у розпалі сезон городніх робіт та літніх відпусток, дуже хотілося б знати, яка погода буде впродовж літа, відповідно до цього будувати плани на решту червня, липень і
серпень. Утім прогнози синоптиків доволі суперечливі. Наприклад, за даними фахівців Українського гідрометеорологічного інституту, вже з другої половини червня в Україні слід чекати зливових дощів і гроз, а температуру — не вищу ніж +30. Лише у другій декаді липня дощі візьмуть тайм-аут, запанує справжня літня спека — поза +30.
А ось за прогнозом авторитетного американського кліматолога Тайлера Ройса, засновника сервісу прогнозу погоди “AccuWeather”, більшу частину Європи цьогоріч чекає спекотне літо з середньою температурою на рівні +32. Зокрема, й на більшій частині території України прогнозують засуху.
Тож яким насправді буде цьогорічне літо? До яких незвичних екстремальних явищ слід готуватися?
– Цьогоріч метеорологічне літо, – каже Олександр Косовець, директор Центральної геофізичної обсерваторії, – розпочалося раніше за календарне, а саме – 19 травня, коли було зафіксовано середньодобову температуру, що перевищує +15. І це сталося на кілька тижнів пізніше, ніж у попередні роки, бо нетипово довгою була весна, що прийшла вслі за рекордно короткою зимою (тривала на 24 дні менше ніж кліматична норма).
Погода цьогоріч перекреслила попередні довгострокові прогнози гідрометеорологів. Замість очікуваних плюс тридять у травні температура тільки нині готується перейти цей рубіж. Це лише в черговий раз доводить, що погода – річ загалом непередбачувана.
Але про певні тенденції, звісно, можна сказати вже сьогодні. Наприклад, про те, що слід очікувати великої кількості екстремальних погодних явищ, як от грози, зливи. Цей сценарій улітку діє на території усіх сусідніх країн Європи. Діє і у нас, про що свідчать хоча б грози, град та шквали потужністю 15-20 метрів на секунду – така погода ще кілька днів тому панувала у 13 областях України.
– Шквали, зливи – усе це повторюватиметься і надалі?
– Не відкидаю навіть більш екстремальних явищ. Потужний шквал, коли вітер дме зі швидкістю, наприклад, понад 30 метрів на секунду, ще донедавна вважався аномалією для
центральноєвропейських країн, – пояснив Василь Манівчук, начальник Закарпатського центру гідрометеорології. – Але вже цьогоріч подібні факти реєструють. Це є результатом різкого надходження холодного атмосферного фронту на територію з уже по-літньому прогрітим повітрям.
Через великий контраст температур (відразу після проходження фронту температура повітря може впасти, наприклад, на 10 — 15 градусів) розвивається потужний вітер. Іншим фактором може стати велика кількість вологи у нижніх шарах атмосфери. Це усе дозволяє активізує атмосферні процеси.
Ризик розвитку подібних екстремальних погодних явищ улітку особливо великий у гірському регіоні, зокрема у Карпатах. Там також діє фактор контрасту температур, тому ймовірні сильні грози, потужні вітри, зливи і градобої.
– Чи можливо, що після найкоротшої зими і найдовшої за століття весни на нас чекає найдовше та найспекотніше літо?
– Найгарячіший літній період, коли в Україні стояла майже тропічна спека, припав на сорокові роки минулого століття. Потім упродовж майже чотирьох десятиріч літні місяці були відносно прохолодними, а вже з 80-х років ставало все спекотніше і спекотніше, коли на стовпчиках тривалий час утримуєвалася температура понад +30. Зважаючи на цю багаторічну тенденцію, ми тепер наближаємося до періоду піку температур, і ще зо п’ять років будемо на максимумі. Тож житимемо за умов субтропічного клімату, зі спекою і дощами.
Але чи стане саме цьогорічне літо найспекотнішим і найтривалішим, зможемо констатувати лише постфактум. Чіткої закономірності, що дозволяла би це спрогозувати, немає.
– Середня тривалість літа в Україні становить 119 днів. Але найкоротший сезон тривав 88 днів (таке було 1990 року), а найдовше – 166 днів (2012 рік), – каже Олена Донич, начальник відділу кліматології Центральної геофізичної обсерваторії.
– Чи варто чекати рекордів найближчим часом, у червні?
– Фактів, що вказали б на це, наразі немає. Але цей місяць також має свої норми й рекорди. Досить часто він мінливий, з нестабільною погодою. Приміром, середньомісячною нормою для нього є показник 18,2 градуса тепла, але в червні 1999-го було плюс 22,6 градуса. Максимальну швидкість вітру (24 метри за секунду) було зафіксовано 7 червня 1989 року, максимальну кількість опадів за добу (83 міліметри) – 15 числа 1932 року. Не рідкість і
посуха: при нормі опадів 73 міліметри за місяць у червні 2009 року випало всього 7 міліметрів (тоді був найсухіший перший місяць літа), а в 1932 — 251 міліметр (то був найвологіший червень).
Щоб кожен міг порівняти з теперішньою ситуацією, наведу приклад: 5 червня 1930 року видалося найхолоднішим днем з-поміж усіх п’ятих днів першого літнього місяця, тоді надворі було всього 2,4 градуса тепла. А найспекотніше було в 1910 році, коли стовпчики
термометрів сягнули позначки +30,8 градуса. У 1974 році зафіксували рекордно потужний вітер, його швидкість становила 20 метрів за секунду. А найбільше опадів випало 5 червня 2002 року – 82 міліметри. Ось такі рекорди.
Ірина КОНТОРСЬКИХ, Лариса ПЕЦУХ
