Екзотичні заробітки: українські “русалки” розказали про нюанси професії

    2151

    Українські майстри з синхронного плавання зароблять у Китаї значно більше, ніж отримували за спортивні досягнення. До Азії їх кличуть для виступів у шоу та в ресторанах, пише ТСН.
    Валерія Яремчук тренується в одному з київських басейнів і час від часу їздить за кордон на заробітки. Вона має спеціальний хвіст для роботи русалонькою вагою 5 кг. “Я в ньому ходити не можу. Якщо треба кудись – мене приносять і кидають у воду”, – розповідає вона.
    Свою роботу вона називає складною, але віддала їй уже 10 років життя. Пояснює, що до всіх незручних нюансів із часом звикла, а невдячної публіки просто не зустрічала. “Було смішно, коли я працювала в одному з київських ресторанів, і часто приходили гості до акваріуму годувати русалку”, – зізнається вона.
    Зараз подібних акваріумів в Україні вже немає, але їх вистачає у клубах Китаю. Саме туди зазвичай вирушають українські плавчині. Синхроністка у минулому, Катерина Підгурська допомагає українським русалонькам і закордонним продюсерам знайти одне одного. Переконує, що сексуального підтексту у роботі немає: власникам клубів потрібні дівчата, які можуть танцювати на 8-метровій глибині, і таких вакансій багато, а кандидаток мало. “Ринок дуже великий”, – переконує вона.
    Ксенія Копил тільки рік, як русалонька: заради бізнесу вона покинула спорт. Пояснює, що все одно всі можливі змагання вже виграла, а гроші можна заробити пристойні. “За одну шоу-програму можна мати більше, ніж маєш, якщо сходиш на п’єдестал номер один”, – каже вона. Невдовзі вона летить у Шанхай, де працюватиме кілька місяців в акваріумі разом із невеличкими акулами. Запевняє, що не страшно, бо в них немає зубів.