Вода, яка тече з наших кранів або витягується з колодязів, часто здається прозорою — але це лише ілюзія. В Україні є регіони, де якість води вкрай тривожна. Причини — від занедбаних шахт до аграрного хімічного навантаження.
Про стан води в країні розповів РБК-Україна член ради Української водної асоціації Леонід Бицюра. Його оцінки — невтішні.
Найбільш забруднену воду фіксують у центральних та східних регіонах — зокрема в Дніпрі та Запоріжжі. Усе через щільну концентрацію промисловості. Величезна кількість підприємств викидає у довкілля шкідливі речовини, які потрапляють у ґрунт, а згодом — у підземні та поверхневі води.
Ситуацію ускладнюють затоплені шахти на сході країни. Через бойові дії їх неможливо осушити, тож вода звідти розносить небезпечні елементи.
Не меншу шкоду завдають металургійні та гірничодобувні підприємства, особливо ті, що сконцентровані на одному регіоні. Подібна ситуація, хоч і менш масштабна, спостерігається у Львівській області.
Західні області, на перший погляд, здаються екологічно чистими. Але насправді Івано-Франківська, Тернопільська й Хмельницька області страждають від так званих точкових забруднень. Їх джерело — фермерські господарства, особливо свинокомплекси та птахофабрики.
З полів у річки й струмки змиваються пестициди, гербіциди та хімдобрива. Більшість цих речовин не розкладаються і надовго залишаються у воді.
Леонід Бицюра зазначає: контроль за станом ґрунтів майже не ведеться, бо відповідний законопроєкт заблокований в аграрному комітеті Верховної Ради. У результаті перевірками займаються самі агрокомпанії — а це прямий конфлікт інтересів.
Комунально-побутові стоки — ще одна небезпека. У великих містах є очисні системи, а ось у селах та невеликих громадах їх часто просто немає. Тому залишки медикаментів, мікроорганізми та інші шкідливі речовини безперешкодно потрапляють у природу.
Крім того, в Україні масово порушуються правила використання прибережних захисних смуг. Землі біля водойм розорюються, що сприяє потраплянню хімікатів у воду.
Навіть традиційні сільські джерела — колодязі — не завжди гарантують безпечну воду. Поблизу багатьох сіл існують стихійні або напівофіційні сміттєзвалища. Вода в таких умовах стає мутною, має неприємний запах, а іноді навіть піниться.
Ілюзія, що сільська вода безпечніша за міську — небезпечна помилка, наголошує Бицюра. Насправді, вона часто більш отруйна.
