Попри лояльне ставлення Німеччини до українських біженців, існують чіткі умови, за яких громадяни можуть втратити право на перебування й опинитися під загрозою примусового повернення. Механізм регулюється законом про перебування іноземців — Aufenthaltsgesetz — і передбачає депортацію у разі грубих або систематичних порушень. Про це повідомляє 24 Канал.
Одна з найпоширеніших причин — відмова у наданні притулку чи тимчасового захисту. Якщо людині відмовили, а вона не залишила країну добровільно у встановлений термін, її можуть депортувати. Це особливо актуально для тих, хто не співпрацює з міграційними органами або не надає потрібних документів.
Депортація можлива і в разі порушення правил перебування в притулку. Якщо людина ігнорує вимоги, відмовляється від взаємодії з владою або поводиться агресивно — це може стати підставою для вислання, навіть без кримінального вироку.
Ще одна причина — порушення імміграційного законодавства. Йдеться про перебування без чинного дозволу на проживання, фальшиві документи або роботу без дозволу. Усе це — серйозні підстави для депортації.
Найжорсткіше ставлення — до осіб, які вчиняють злочини. Якщо вирок передбачає понад рік ув’язнення, навіть тим, хто мав посвідку на проживання, можуть відмовити в подальшому захисті та ініціювати вислання. Наприклад, неодноразові крадіжки вже можуть стати критичними.
Також під депортацію можуть потрапити ті, кого влада вважає загрозою для безпеки: підозрювані в терористичній діяльності, учасники радикальних угруповань або люди, які закликають до насильства.
Перед примусовим висланням зазвичай дають час на добровільний виїзд — від 7 до 30 днів. Якщо за цей період особа не залишає країну — її депортують, а в’їзд до країн ЄС можуть заборонити на строк від одного до п’яти років.
Водночас німецьке законодавство передбачає винятки. Наприклад, не висилають неповнолітніх без супроводу, людей, яким загрожує переслідування на батьківщині, вагітних жінок, матерів з немовлятами чи осіб із серйозними проблемами зі здоров’ям.
