Вчені Ліверпульського університету спростували уявлення про неандертальців як про примітивних істот, які харчувалися виключно сирим м’ясом та ягодами. Нове дослідження показало, що вони вміли готувати і навіть робили складні страви. Про це пише Antiquity.
У печерному комплексі на півночі Іраку виявили залишки, що обвуглилися, які, на думку палеоекологів, можуть бути зразком найдавнішої приготовленої страви. Експерти проаналізували їхній склад і дійшли висновку, що спочатку це був коржик (або млинець) з горіховим присмаком.
Важливу знахідку зробили у житлі неандертальців у печерах Шанідар. Її вік оцінили у 70 тисяч років.
Знахідка показала, що неандертальці, які освоїли непрості рецепти, мали певну культуру харчування. Приготування їжі проводилося з різноманітних інгредієнтів та у кілька етапів.
Гомініди використовували різні комбінації насіння, щоб досягти певного смаку страви. Вони доповнювали м’ясо дикими горіхами та травами, а також бобовими (сочевицею та дикою гірчицею). Оскільки вони не вміли виготовляти горщики, то замочували насіння у шкурах тварин.
На відміну від сучасних кухарів, неандертальці не очищали насіння від шкірки. Але вони вміли розтирати його камінням, щоби отримати зернистий продукт. Відомо, що шкірка дає певну гіркоту. На думку вчених, гомініди могли зберігати її навмисно, щоби отримати відповідний присмак.
“Оцінивши відтворений рецепт, я думаю, ми зможемо зрозуміти, чому у неандертальців були так сильно зруйновані зуби”, – зазначили вчені.
Довгий час вважалося, що складні методи приготування їжі з’явилися лише після переходу людей від полювання та збирання до сільського господарства, тобто 6–10 тисяч років тому. Але знахідка у Шанідарі та деяких інших печерах показує, що «дієти епохи палеоліту були різноманітними, а доісторична кулінарія – складною».
