Китайський посадковий модуль “Чан’е 4” (Chang’E 4) надіслав дані про склад грунту в найбільшому кратері Місяця – Басейні Південного полюса – Ейткен, які спростовують загальноприйняту теорію про походження цього грандіозного об’єкта.
Дослідження опубліковано в журналі Geophysical Research Letters, про яке розповідає Phys.org. Йдеться про один з найбільших в Сонячній системі кратерів, який розташований на зворотному боці Місяця.
До цих пір вважалося, що він утворився близько 4,2 мільярда років тому в результаті потужного удару, який прорвав тонку в цьому місці кору. В результаті на поверхню було викинуто мантійний матеріал з надр Місяця.
Глибина басейну Південний полюс – Ейткен досягає 13-ти кілометрів, а діаметр становить близько 2500 кілометрів. Поверхня цієї загадкової структури покрита молодшими кратерами.
Китайський космічний апарат в січні 2019 року здійснив посадку в цьому кратері. З його допомогою вчені провели спектроскопічний аналіз ґрунту. Всупереч загальноприйнятій теорії, виявилося, що матеріал кратера в основному складається зі звичайного ґрунту, характерного для місячної кори.
“Ми не побачили мантійних матеріалів на місці посадки, як очікувалося, – каже Хао Чжан, планетолог з Китайського університету наук про Землю. – Це свідчить про те, що дно басейну, можливо, не піддавалося впливу мантійного матеріалу, як вважалося раніше“.
У давнину поверхня Місяця була покрита розплавленими океанами магми. Згодом вони охололи і розділилися на шари кори і мантії, які відрізняються своїм складом.
Так, для мантії характерна наявність таких мінералів як клинопіроксен, ортопіроксен і олівін. Іноді їх знаходять на поверхні. Велика концентрація таких мінералів може сигналізувати про те, що в конкретному місці мантія колись пробила кору.
Однак дослідження показало, що 56-72 відсотка складу грунту в кратері Ейткен становить плагіоклаз – це мінерал, створений з охолодженої лави і один з найпоширеніших “каменів” на поверхні Місяця.
Настільки висока концентрація доводить, що в цьому місці місячна кора була пробита древнім ударом. Аналіз також показав, що в районі посадкового майданчика в кратері концентрація ортопіроксена становить 9-28 відсотків, клинопіроксена – 4-19 і олівіну – 2-12 відсотків.
Вчені прийшли до висновку, що хоча ці три мінерали і присутні в басейні, їх концентрація недостатньо велика для підтвердження теорії про мантійний прорив кори. Ці висновки знову роблять таємницею історію походження найбільшого кратера Місяця.
