Так ким все-таки були наші предки насправді – вегетаріанцями або м’ясоїдами? Розповідаємо про палеохарчування і про те, чи варто такої дієти дотримуватися в наші дні.
Під цим модним словом ховаються десятки типів харчування, пропонованих дієтологами. Головна думка концепції: «Їжа предків – найздоровіша, будьте як предки». Мало хто замислюється, що середньостатистичні гомініди не жили довше 30 років, а якщо згадати австралопітеків, то і до 20 не дотягували. Правда, у них не було карієсу і інших зубних болячок. Але що таке пародонтоз чи зубний камінь у порівнянні з тривалістю життя, яка виросла з тих пір рази в три-чотири? Якщо харчуватися і жити, як вони, то розраховувати на довголіття не доведеться.
Так ось, про дієти. Крайні форми з них – вегетаріанці і м’ясоїди. Як перші, так і другі наполягають, що тільки вони харчуються хрестоматійно, як справжні Homo sapiens. А тепер розповімо, що їли наші предки насправді.
Ягода – малина
Коли: 15-27 млн років.
Почнемо з найперших. Їх називають проконсули – це навіть не вид, а рід приматів, є спільним предком горил, шимпанзе, орангутангів і людини.
Що: на радість всіх вегетаріанців проконсули дійсно харчувалися переважно фруктами і листям. Але було це так давно, що з тим самим успіхом можна говорити про раціон риб, що вперше вибралися на сушу і стали предками динозаврів, а згодом і сучасних ссавців.
Проконсули жили в лісі, прямо на деревах, тому і харчувалися тим, що під руками, тобто під лапами, – листям і фруктами.
Вершки і корінці
Коли: 15-3,5 млн років тому.
Холодає. Змінювався клімат. Початок похолодання припав на пору останніх проконсулів, а зовсім сухо і прохолодно стало вже в період, коли на планеті жили австралопітеки (нащадки проконсулів і предки людей). Площа тропічних лісів зменшувалася, саван – збільшувалася.
Що: коріння, трава і злаки.
Через зникнення лісів нашим пращурам доводилося злазити з дерев і шукати їжу в степу. Втім, не відразу. Довгий час вони все ще не могли відвикнути від лісових дарів. «Наприклад, ардіпітек, що жив 4,4 млн років тому, жив у перехідному середовищі – наполовину в лісі, наполовину в савані, – щось на зразок парку, – розповідає відомий антрополог і популяризатор науки Станіслав Дробишевський в одному зі своїх інтерв’ю. – Ардіпітек харчувався виключно рослинною, лісової їжею».
Але площа лісів продовжувала скорочуватися, тому праотцям довелося звикати до саванної дієти – переважно до зерен і кореневищ. Правда, і тут є застереження – різні гомініди харчувалися трохи по-різному. Залежно від регіону. Десь вони їли коріння, десь – траву.
У палеоліті пити: ще близько 10 млн років тому наш спільний предок з горилою і шимпанзе раптом звертає увагу на дещо цікавіше за листя і свіжі фрукти. Знову всьому виною горезвісний клімат, який змусив прадідів злізти з дерев і звернути увагу на те, що валяється на грішній землі, – це були все ті ж фрукти, тільки вони вже перебродили. І ось результат: у цей період, як з’ясували вчені, засвоюваність алкоголю у гомінідів підскакує аж у 40 разів. Хто знає, може, ці загралі плоди і дозволили їм вижити у ті суворі часи? «Це вже потім, через мільйони років, коли наші предки навчилися готувати напої з високим вмістом алкоголю, – ця здатність (засвоювати етанол. – прим. ред.) нам відгукнулася», – розповідає в одному зі своїх відео редактор порталу «антропогенез» Олександр Соколов.
Загалом, тут не посперечаєшся – все це була рослинна фаза (хоча, ймовірно, і не цілком). Але так було недовго – всього близько 1 млн років.
Їли м’ясо мужики
Коли: 3,5-2 млн років тому.
Наші предки переходять у нову якість – стають людьми (до цього вони були австралопітеками і їм подібними).
Що: м’ясо (у тому числі собі подібних), фрукти і злаки.
Виникнення людського роду – тобто homo («люди») – близько 2,4 млн років тому збігається з переходом на новий тип харчування. Не з власної волі, а все через ту ж погоду і її примхи. У савані стає ще холодніше і ще сухіше. Навіть злаків залишається зовсім небагато, вимирають багато травоїдних, а за ними хижаки. Та ж доля чекала б і на наших предків, якщо вони не перебудувалися б з травоїдних у хижаки.
«Свідчення цього – кістки з надрізами і знаряддя праці, які з’являються саме в цей час, – говорить Станіслав Дробишевський. – Тобто виникнення нашого роду – це в широкому сенсі перехід на всеїдність».
Всеїдні – від слова «все». Хоч як це прикро, проте наші предки їли собі подібних. Не своїх родичів, звичайно, а скоріше представників інших груп. Але це мало втішає. Антропологи знаходять безліч людських останків з мітками кам’яних знарядь – слідів оброблення. Пізніші такі знахідки, втім, визначати не так просто – завжди є надія послатися на хитромудрий похоронний обряд, мовляв, обробили, щоб поховати…
Віриться, звичайно, важко. Але наука оперує фактами. Одна з найдавніших знахідок з мітками від первісних знарядь датується 2-1,5 млн років тому, коли ні про які похоронні обряди мови, зрозуміло, не було. Кістки належать перехідній формі від пізніх австралопітеків до ранніх homo. Що означає тільки одне – канібалізмом наші предки практикували аж до неандертальців.
Переваги: послідували несподівано. М’ясо не таке жорстке, як трава і коріння, щоб насититися ним, жувати потрібно менше.
Результат: стали виживати індивіди навіть з дуже невеликими розмірами щелеп. А значить, звільнилося місце під більший мозок. Сотні тисяч років, і вуаля – щелепи зменшилися у всіх homo, а мізки виросли. Люди стали робити кам’яні знаряддя, навчилися полювати, а значить, і добувати все більше м’яса. Замкнуте коло.
Тепер радіють м’ясоїди. Але змушені і їх засмутити. Незважаючи на любов до огузка і корейки, люди залишилися вірні покликам предків і продовжували жувати коріння, злаки і фрукти – загалом, все, що знайдуть. З тих пір нічого не змінилося. Майже нічого.
Що чукчі добре, для араба – смерть
Коли: 1,8 млн – 500-300 тис. років тому. Люди виходять з Африки (як мінімум це відбувалося двічі: 1,8 млн років тому і 500-300 тис. Років тому, але, ймовірно, міграційних хвиль було більше).
Що: м’ясо, риба, фрукти і злаки. Уподобання – в залежності від регіону.
Деякі групи доходять до зовсім холодних регіонів і стають фактично хижаками – їдять майже виключно тільки м’ясо. Це гейдельбергські люди і їхні нащадки – неандертальці (є не нашими предками, а паралельної гілкою людства).
Ті, хто жив поблизу моря, навчаються ловити рибу (обгризені людиною риб’ячі кістки датуються 40 000 років тому), ті, хто вважає за краще тропіки, налягають на фрукти.
І чим більше народу розбрелися в різні боки, тим більше з’являлося харчових ніш. Як, втім, і сьогодні: ескімос може з’їсти кілограм жиру за один присід, а індус – півкаструлі рису і трави. І той і інший здатні засвоїти і рис, і жир. Питання в кількості: від тижневого пайка ескімоса у індуса запросто розвинеться атеросклероз і відмовить підшлункова, а ескімос на індуської дієті ризикує впасти в голодну непритомність.
Людина – істота всеїдна. Це факт. В харчуванні можуть бути вподобання, та й тільки. Саме з цієї причини, на думку Станіслава Дробишевського, всі монодієти – досконале зло. Особливо довгі: «Приклад тому – ті ж парантропи (гомініди, що жили від 2,7 до 1 млн років тому. – прим. ред.), Які стали рослиноїдними і тепер ми можемо вивчати їх тільки у вигляді скам’янілостей».
