Рідкісні поховання та унікальні прикраси – 2018 рік був щедрим на археологічні знахідки в Україні. Археологи дослідили значну кількість об’єктів та зробили вражаючі відкриття.
Агенція інформації та аналітики “Гал-інфо” підготувала підбірку найцікавіших археологічних знахідок 2018 року, які були зроблені в Україні.
Два кілограми срібних монет
На території заповідника “Стародавній Київ”, у підвалі знесеної у 70-ті роки ХХ ст. будівлі, археологічна експедиція Інституту археології НАНУ на чолі із Всеволодом Івакіним виявила близько 2 кг срібних монет номіналом 1 рубль, 50/20/10 копійок.
Монети викарбувані у період від 1817 до 1912 рр.
Античний перстень із зображенням Ахілла
Археологи на скіфському могильнику в урочищі Перещепине, біля Більська Котелевського району на Полтавщині виявили античний перстень. На ньому зображена колісниця із парою коней, якими керує Ахілл.
На Волині знайшли древню бронзову накладку, датовану VI-VII століттям
Під час досліджень багатошарового поселення Марковичі-1 на Волині археологи виявили бронзову накладку VI-VII ст. Це фігурна пластина, виконана методом лиття і різьблення, у формі стилізованого зображення хижої тварини.
Збірний образ міфічного хижого звіра є одним з основних елементів специфічного типу зооморфних прикрас, які були складовою так званих “антських скарбів” – особливої групи старожитностей ранніх слов’ян.
Кам’яний ідол перероблений на православний хрест
У Дніпропетровській області студент студенти ІІ курсу КНУ ім. Т.Г. Шевченка виявив кам’яного ідола переробленого на хрест. Фігура вкрита християнськими та язичницькими символами і це перша подібна знахідка.
Історики припускають, що фігура у понад 2,5 м заввишки є язичницьким ідолом, якого на початку XIX ст. переробили на православний хрест.
Кремнієвий спис віком від 10 до 40 тис. років
У селі Зелений Яр Калуського району Івано-Франківської області місцевий житель Віктор Співак натрапив на кремнієвий спис віком від 10 до 40 тис. років. Чоловік викорчовував старий пень, коли побачив наконечник списа. Він одразу повідомив про знахідку працівникам краєзнавчого музею.
Парне поховання скіфів з конем
Поблизу Каховського водосховища на Мамай-горі, на глибині 2 метрів, виявили унікальне парне поховання скіфів. Останки чоловіка та жінки були покладені одне на одне, в головах також виявили скелет коня.
Такі парні поховання не рідкість для скіфів, вони також зустрічалися й на Мамай-горі. Однак це – насправді унікальне, оскільки тіла, які попередньо ідентифіковані, як чоловік та дружина були покладені одне на одне.
На сходах до поховальної ями знайдено залишки кісток тварин, в голові у померлих виявлено скелет коня. Це свідчить про те, що рідні не тільки провели традиційну для скіфів тризну, але й зробили жертвоприношення, щоб допомогти померлим успішно розпочати їх новий, позаземний шлях.
При огляді, спершу біля лівої руки нижнього скелета було виявлено 13 накінечників стріл, пізніше знайшли ще 9 в районі живота, а також поблизу правого вуха було знайдено ніж із кістяною ручкою.
Жінка-воїн з народу скіфів
Ще одне унікальне поховання жінки-воїна віком 2 тис. років знайшли дослідники у могильнику Мамай-гори. Померла належала до народу скіфів. Войовничих жінок цього племені описував давньогрецький історик Геродот.
У похованні знайшли мініатюрний посуд – лекіф, у якому знатні жінки зберігали парфуми та ароматичні масла, бронзове люстерко, бронзові наконечники стріл і 2 свинцевих пряслиця.
Нагадаємо, що Мамай-гора – археологічна пам’ятка світового значення, що руйнується Каховським водосховищем. Мамай-гора – це один з найбільших в Європі могильників.
Розвідані пам’ятки охоплюють вражаючий період – тут представлені пам ’ятки епохи неоліта, бронзи, раннього залізного віку, середньовіччя, іншими словами – тут таїться історія близько 8 тисяч років.
Хрест-складень віком понад 900 років
На Львівщині, під час реставрації підлоги в храмі святої Параскеви у Буську, будівельники у його вівтарній частині знайшли литий бронзовий нагрудний хрест-складень (енколпіон), попередньо датований періодом ХІІ-ХІІІ ст.
Хрести-енколпіони — це надбання ще давньокняжої доби, вони з’явилися на Русі в період поширення християнства. Як правило, всередину таких хрестів вкладали мощі святих.
Крилатий вовк
На Волині, на берегах Шацьких озер, було виявлено два предмети з зображенням крилатого вовка. А саме: бронзові щиток перстня-печатки і великий ґудзик, які датуються давньоруським часом (ХІІ-ХІV століттями).
Крилатий вовк відомий в міфології Близького Сходу, де їх називали симарглами. Найімовірніше, саме звідти наші предки запозичили образ цієї істоти.
Поховання воїна-сармата
Співробітники Інституту археології Національної академії наук України під час розкопок на Арабатській стрілці віднайшли стародавнє поховання воїна-вершника сармата. Його зріст 160 см. Похованню близько 2 тис. років. Воїн похований головою на північний захід. Із ним його залізний меч (фрагменти) і глечик.
Кочові племена сарматів жили на більшій частині півдня України, населяючи степові райони від вододілу Тиси і Дунаю до Аральського моря.
