За статистикою, кожен 4-й чоловік на Землі страждає тим чи іншим психічним або поведінковим розладом.
Ми вирішили розглянути найнезвичайніші з них, аби ще раз довести, наскільки загадковий людський мозок.
Синдром Квазімодо
Синдром Квазімодо, або дисморфофобія, – дуже небезпечний психічний розлад, відомий нав’язливими думками про сильно переоцінений або зовсім уявний фізичний дефект. Хворі постійно дивляться у дзеркало, намагаючись знайти ракурс, в якому передбачуваний дефект не видно; відмовляються фотографуватися, аби не відобразити свій недолік на знімку; надмірно доглядають за зовнішністю; мають проблеми з особистим життям саме через цей дефект; мають низьку самооцінку; відчувають ніяковість у суспільстві, підозрюючи, що інші помічають «дефект» і сміються над ним. Знайомо?
Абсурдність цього синдрому розкривається в німий короткометражці «Contracuerpo».
Еротоманія
Страждаючі еротоманією переконані, що хтось у них закоханий, причому найчастіше той, хто має набагато більш високий соціальний статус (наприклад знаменитість). Хворий вірить, що його уявний шанувальник виявляє своє ставлення до нього за допомогою спеціальних символів, таємних сигналів, телепатії та зашифрованих повідомлень в ЗМІ. Подолати такий розлад дуже важко: навіть якщо передбачуваний закоханий прямо говорить «ні», хворий еротоманією пацієнт інтерпретує це як частину таємничої стратегії, що приховує їх секретні відносини від суспільства.
Тема цього синдрому порушується у фільмі «Ілюзія любові» (героїня Маріон Котійяр).
Синдром Капгра
При цьому синдромі хворий вірить, що когось із його близьких або його самого замінив двійник. Пацієнт може стверджувати, що погані вчинки, авторство яких приписують йому, зробив не він, а його двійник, який у точності схожий на нього. Цим розладом часто супроводжується шизофренія.
Художній фільм «Двійник», знятий за мотивами однойменної повісті Ф. М. Достоєвського, розкриває суть цього розладу.
Синдром Фреголі
У цьому випадку хворий вважає точно навпаки: під маскою оточуючих, незнайомих йому людей насправді ховається хтось із близьких, хто постійно гримується і змінює своє обличчя з метою переслідування.
Синдром вперше описаний в 1927 році: одна юна дівчина вважала, що її переслідують два актори з театру, де вона часто бувала, набуваючи вигляду людей, яких вона знала або зустрічала.
Ця тема частково розкривається в анімаційному фільмі «Аномаліза».
Синдром Аделі
Синдром Аделі – це нав’язливе стан, при якому людина відчуває патологічну любовну прихильність. Лікарі зовсім недавно визнали синдром психічним відхиленням, всерйоз загрозливим здоров’ю і життю, прирівнявши його з ігроманією, алкоголізму і клептоманії.
Симптоми хвороби нагадують глибоку депресію, але можуть виявитися набагато небезпечнішими: переслідування людини, самообман, ілюзорні надії, добровільне принесення себе у жертву, ігнорування порад друзів і близьких, безрозсудні вчинки і втрата інтересу до інших тем і занять.
Про синдром і дівчину, на честь якої хвороба отримала назву, можна подивитися у фільмі «Історія Аделі Г.».
Криптомнезія
Криптомнезія – такий рід порушення пам’яті, коли людина не може згадати, коли відбулась та чи інша подія, уві сні або наяву, написав він вірш або просто запам’ятав колись прочитане. Іншими словами, забувається джерело тієї чи іншої інформації, і людина не може визначити, належить ідея їй або іншій людині.
При цьому синдромі часто виникає явище «жамевю», протилежне «дежавю», коли раптово настає відчуття того, що добре знайомі місце або людина здаються абсолютно невідомими або незвичайними, ніби побаченими вперше.
На фото фрагмент з фільму «Наука сну».
Синдром Аліси у Країні чудес
При цьому синдромі у хворого змінюється сприйняття оточуючих предметів і простору: він може сприймати їх істотно меншого або більшого розміру або усвідомлювати, що вони знаходяться далеко, але дивним чином дуже близько. Найважчий випадок – коли людина неправильно сприймає власне тіло: не може зрозуміти його форму і розміри. При цьому ні очі, ні інші органи чуття у хворих не бувають пошкодженими, зміни стосуються тільки психіки.
Синдром нав’язливих станів
Або обсесивно-компульсивний розлад – по-науковому. У хворих на такий психічний розлад з’являються нав’язливі тривожні думки, які неможливо прогнати з голови, або «ритуали» – особливі дії, які, як здається людині, вона змушена виконати. При цьому людина прекрасно розуміє абсурдність своїх дій , але їх невиконання призводить до неймовірної тривоги і в кінцевому рахунку постійного дотримання цих ритуалів.
Яскравим прикладом людини, яка страждає цим розладом, є герой Леонардо Ді Капріо у фільмі «Авіатор».
Парафренний синдром
Парафренний синдром являє собою поєднання фантастичного марення і величі. Нав’язливі ідеї хворих постійно супроводжуються псевдогалюцинаціями, спостерігаються «помилкові спогади». Хворі вважають себе володарями світу, приписують собі безсмертя, божественне походження, стверджують, що написали під псевдонімами книги великих письменників, тощо. Люди з таким діагнозом зовні стають дуже зарозумілими і загадковими.
Розщеплення особистості
Розщеплення особистості – дуже рідкісний психічний розлад, при якому особистість людини розділяється, і складається враження, що в тілі однієї людини існує кілька різних особистостей. Ці особистості можуть мати різні статі, вік, національність, темперамент, розумові здібності, світогляд і навіть хвороби. Причинами цього розладу слугують важкі емоційні травми у дитинстві: в цілях психологічного захисту дитина починає сприймати те, що відбувається із нею так, ніби це відбувається з кимось стороннім.
Найбільш вражаюча історія з розщепленням особистості сталася у США в кінці 1970-х. Під час арешту насильника Біллі Міллігана з’ясувалося, що в його голові живуть аж 24 особи. Прочитати про цю історію можна в книзі Деніела Кіза.
Головний герой фільму «Спліт» також страждає подібним розладом.
