Еріха Марію Ремарка знають як письменника «втраченого покоління». Він став один з тих, хто першим відобразив жахи війни, що шокували тодішню публіку. Але доля письменника склалася таким чином, що варто було написати роман за його біографією.
Майбутній письменник народився в сім’ї книжкового палітурника, тому з раннього дитинства у нього був доступ до будь-яких творів. Коли хлопчик підріс, він став мріяти про кар’єру вчителя, але 1916 вніс свої корективи: Ремарк став солдатом. У 1917 році він отримав серйозне поранення і до кінця війни залишався в госпіталі. У 1918-му письменник дізнався про смерть матері і в пам’ять про неї змінив своє друге ім’я Пауль на Марія.
Після закінчення Першої світової війни Ремарк намагається повернутися до звичайного життя, працюючи то вчителем, то продавцем надгробків, то редактором журналу. Пізніше його літературні герої отримають характери реальних людей, з якими письменнику довелося зіткнутися. Перша дружина Ремарка Ільза Ютта Замбона стала прототипом Пат – коханої головного героя з роману «Три товариші».
Реальні відносини Еріха Марії і його дружини були непростими. Після чотирьох років шлюбу було розлучення, потім знову одруження (тільки так Ільза могла виїхати з Німеччини), і знову розлучення.
Роман «На Західному фронті без змін» приніс Ремаркові всесвітнє визнання. Автор написав його буквально на одному диханні – всього за 6 тижнів. Тільки в Німеччині за один рік (1929) книга розійшлася 1,5-мільйонним тиражем. У романі описувалися всі жахи і жорстокість війни очима 20-річного солдата. У 1933 році прийшли до влади нацисти і вирішили, що у представника німецької раси не може бути занепадницьких настроїв, вони оголосили Ремарка «зрадником батьківщини», позбавили німецького громадянства і влаштували показове спалення його книги.
Почалося справжнє цькування Еріха Марії Ремарка. Нацисти оголосили його нібито нащадком французьких євреїв. Ніби він навмисно змінив прізвище «Крамер» і написав його навпаки – «Ремарк». А автор всього на всього змінив написання свого прізвища на французький манер (Remarque). Письменник в поспіху покинув Німеччину і оселився в Швейцарії. За це нацисти відігралися на його сестрі. У 1943 році Ельвіру Шольц затримали за антигітлерівські висловлювання. На суді пожартували: «Ваш брат, на жаль, втік від нас, але вам не піти». Сестру Ремарка стратили на гільйотині.
Будучи в Швейцарії, Еріх Марія Ремарк познайомився з Марлен Дітріх. Це був пристрасний, але, в той самий час хворобливий роман. Вітряна красуня, то віддаляла, то наближала письменника до себе. У 1939 році вони разом їдуть у Голлівуд.
В Америці Еріх Марія Ремарк продовжує писати нові твори, кіностудії екранізують п’ять його романів. Здавалося б, що ще потрібно для щастя… але у письменника настає депресія. З цього стану його вивела нова любов – Полетт Годар. Ремарк називав її порятунком. Як не дивно, але три головні жінки в його житті були одного типу: великі очі, точені фігури, проникливий погляд.
1967 року німецький посол у Швейцарії урочисто вручив Ремаркові орден ФРН. Але вся іронія в тому, що після присвоєння нагороди, німецьке громадянство письменнику так і не повернули. Еріх Марія Ремарк помер 25 вересня 1970 року у віці 72 років. Марлен Дітріх прислала квіти на похорон письменника, але Полетт Годар не прийняла їх, пам’ятаючи про те, яким болісним був роман Ремарка з Марлен Дітріх.
