Поведінка людини – штука складна і часом незрозуміла. Часто нам здаються дивними вчинки інших людей, та й над своїми доводиться поламати голову. Чому нас так і тягне засміятися в самій невідповідній ситуації і за що ми любимо психопатів?
Ми знайшли особливостям поведінки наукові пояснення, які допоможуть вам краще розуміти себе і розбиратися в людях.
1. Вранці люди брешуть менше
«Усі брешуть», – каже харизматичний герой серіалу доктор Хаус. Але, виявляється, у другій половині дня люди значно легше йдуть на обман, аніж вранці. Вчені прийшли до висновку, що наша здатність бути чесними значно знижується протягом дня. В основному це стосується більш чесних людей.
Люди, схильні до неетичної поведінки, в однаковій мірі брешуть і вранці, і ввечері. А чесним властивий високий рівень моральної самосвідомості і самоконтролю вранці, до вечора з накопиченням втоми він знижується.
Тому фахівці рекомендують планувати серйозні розмови, наприклад про підвищення на службі, на першу половину дня.
2. Тілесні відчуття впливають на поведінку людей
На поведінку людей впливають їхні тілесні відчуття. Ми можемо почуватися важливішими або рішучішими, жорсткішими або слабкішими в залежності від того, що відчуває наше тіло.
Так, почуття жорсткості і твердості робить людей негнучкими. Сидячі на жорстких стільцях будуть більш непоступливі в переговорах. Відчуття шорсткої поверхні викликає в людях почуття складності у відносинах між людьми, а холод тісно пов’язаний з почуттям самотності.
Фахівці вважають, що якщо ви на співбесіді хочете справити враження людини більш серйозної і стабільної, то резюме краще подавати у важкій папці.
3. Миття рук зменшує сумніви
Миття рук сприяє не лише фізичній, а й моральній чистоті. Коли ми миємо руки, наші сумніви і вина за помилкові рішення змиваються разом з водою. Це особливо актуально в сучасному світі, де асортимент товарів, послуг, діяльності та розваг став занадто широкий.
У підсумку нам стає все складніше зробити вибір і в будь-якому випадку виникають сумніви і незадоволеність. Так, купивши в магазині кофтинку з перламутровими ґудзиками, ми одразу знаходимо більш привабливою кофтинку без таких гудзиків.
Психологи з університету Мічігану припускають, що наш мозок сприймає миття рук як знак звільнення, початок з чистого аркуша, що і призводить до зниження занепокоєння з приводу минулих помилок.
4. Мовчання викликає незручність
Щоб відчути незручність, достатньо 4 секунд мовчання, з’ясували вчені в ході експерименту. Прагнення уникати пауз у розмові корениться в первісних страхах. Всі ми хочемо належати до якоїсь соціальної групи і відповідати їй.
Якщо в повітрі зависає мовчання, ми відчуваємо невпевненість у власній значущості і відчуваємо страх через те, що наше становище в суспільстві може похитнутися. Якщо ж йде жвава бесіда, то ми відчуваємо визнання.
Але психологи не радять негайно заповнювати паузи, замість цього краще спробувати визначити, чому виникло мовчання: щось викликало незгоду або, можливо, ваш співрозмовник поспішає.
5. Більшість людей здригаються уві сні
Згідно з дослідженнями, 60-70% людей здригаються уві сні. Деякі медики вважають, що часто гипнагогічні посмикування (так називають судоми уві сні) можуть бути наслідком стресу, неспокою, втоми, випитої на ніч кави або інтенсивного фізичного навантаження. Інша гіпотеза пояснює судоми уві сні природним переходом від неспання до сну, під час якого нерви плутають два стани.
В основі ще однієї популярної теорії еволюційний підхід: у наших предків-приматів, які спали на дереві, спрацьовував рефлекс, коли вони засинали, це їх рятувало від падіння.
Здригувань уві сні лякатися не варто, а щоб краще спати, потрібно дотримуватися режиму і перед сном виділити час, наприклад, для прогулянки, медитації або читання.
6. Недоречний сміх свідчить про безпорадність
Люди часто сміються зовсім не в тему і нічого не можуть з цим вдіяти. Сміх часто не має нічого спільного з почуттям гумору. Сміх – це соціальна емоція, він об’єднує людей. Веселощі можуть бути способом підтримки відносин. Недоречний сміх найчастіше свідчить про безпорадність або сильну напругу.
Напад сміху після трагедії або на похоронах насправді не говорить про нашу бездушності, це ознака сильного стресу. Наше тіло за допомогою сміху намагається зняти напругу.
Вчені вважають, що вміння розуміти причини і природу чужого сміху розвивається у людини поступово. Найкраще ми починаємо розбиратися в сміху до 40 років.
7. Психопати подобаються людям
Психопати у повсякденному розумінні – це люди, яким чужі соціальні норми, вони часто агресивні, безсердечні і імпульсивні, не вміють співпереживати і формувати прихильність. Незважаючи на це, вони привертають нашу увагу – так, наприклад, при перегляді фільму саме герой з рисами психопата викличе наше співчуття та інтерес.
За однією з версій, спостерігаючи за антисоціальними діями психопатів, ми ніби теж виходимо з-під контролю і розсовуємо наші тісні рамки дозволеної поведінки. І нам це подобається. За іншою версією, психопати – це різновид «хижаків». Вони пробуджують наш тваринний інстинкт, повертають до природного «я», при цьому ми не відчуваємо ніякої небезпеки.
Психопатів дуже важко розпізнати за маскою чарівної людини, але одна з відмінних рис таких людей точно повинна насторожити: через нерозвинену емпатію вони гав не ловлять у відповідь.
8. Плітки застерігають від небезпеки
Іноді так і тягне обговорити кого-небудь з колег або знайомих, хоча потім часто буває соромно. Виявляється, раніше, ще в первісні часи, плітки мали важливе значення в житті людей і не засуджувалися суспільством. Останні дослідження показують, що плітки надавали позитивний вплив на здоров’я як оповідача, так і слухача і відігравали важливу соціальну роль – застерігали людей від небезпеки.
Вчені говорять, що плітки – це просто особливий спосіб отримувати інформацію про людей. Вони допомагають зрозуміти, хто ваш друг, а хто ворог, з ким дружити, а з ким змагатися. У первісні часи, коли люди жили малими групами, важливо було знати, хто твій потенційний кривдник і суперник. Отримувати таку інформацію на особистому досвіді – справа довга і небезпечна.
Однак первісні часи давно пройшли, і зараз плітки служать в основному розвагою для людей. Але перш ніж попліткувати про свого знайомого, поставте себе на його місце.
9. Рух очима допомагає згадати
Коли ми намагаємося запам’ятати великий обсяг інформації, ми здійснюємо рух очима за певною схемою. Судячи з усього, люди звертаються до своїх очей за допомогою. Дослідники помітили, що в літньому віці люди, намагаючись відновити в пам’яті інформацію, частіше вдаються до допомоги очей.
Згадуючи важливі відомості, ми рухаємо очима по тій же схемі, що і при запам’ятовуванні, що допомагає нашій пам’яті. Правда, не всі вчені згодні з цією теорією. За іншою версією, намагаючись щось пригадати, люди просто відводять погляд убік від відволікаючих чинників, щоб зосередитися на важливому питанні.
У будь-якому випадку рух очима допомагає сконцентруватися і відновити в пам’яті потрібну інформацію.
10. Люди ухиляються від заміни рулону туалетного паперу
Ми з легкістю виконуємо набагато складніші дії, ніж заміна туалетного паперу. Але від цього ми весь час ухиляємося. Вчені вважають, що вся справа у відсутності мотивації. Ми або виконуємо справу, тому що нам цікаво і ми отримуємо задоволення, або хочемо досягти якогось зовнішнього результату.
Ми захочемо виконати якесь завдання, якщо воно буде задовольняти 3 психологічні потреби: у визнанні заслуг, в набутті самостійності і в причетності. У заміні туалетного рулончика немає особливої заслуги, і це не зробить нас більш самостійними.
Спеціаліст з особистої ефективності Брайан Трейсі радить виконувати неприємні або нецікаві справи («жаби») в першу чергу: з’їжте «жабу» зранку – і залишок дня буде чудовим.
11. Мімімішність викликає бажання проявити турботу
Маленькі діти такі милі. Виявляється, здатність розчулюватися немовлятам дана нам не випадково і лежить в еволюційній історії людини. Діти з’являються на світ абсолютно беззахисними і вимагають догляду і турботи ще довгі роки. Щоб підвищити увагу, в глибинах нашого мозку вкорінені почуття турботи і розчулення.
Вчений Конрад Лоренц ввів поняття «схема немовляти», до якого входять певні фізичні ознаки: великі очі, пухкі щічки, непропорційно велика голова. Всі ці ознаки підсвідомо викликають розчулення.
«Схема немовляти» застосовна також до дитинчат тварин: кошенят, цуценят. Саме тому ми так любимо розглядати і постити мімімішні фотографії котиків в інтернеті.
