Розписи церкви Спаса на Берестові в Києві
Церква Спаса на Берестові – один з шести уцілілих архітектурних пам’яток XI століття на території України. Вона знаходяться в декількох метрах від Києво-Печерської Лаври і була побудована як княжа усипальниця.
Зовсім випадково до сьогодення дожила фреска XI століття, не пошкоджена реставраціями XIX століття (до слова, в цей період через реставрації було втрачено багато цінних розписів Софії Київської та Кирилівської церкви). На думку вчених, композиція під назвою “Чудова риболовля на Тивериадському озері” або “Явлення Христа на морі Тивериадському” є цінною і цікавою в художньому плані. Цей розпис в XVII був прихований під шаром штукатурки і відкритий в неушкодженому вигляді в 1970 році.
Крім фрески, в церкві Спаса на Берестові зберігся прижиттєвий настінний портрет Київського митрополита Петра Могили (1647).
Розписи Кирилівської церкви в Києві
Церква святого Кирила в Києві – один з небагатьох збережених пам’яток домонгольського періоду. Вона була побудована в XII столітті і крім своїх прямих функцій також виконувала роль усипальниці княжих осіб з роду Олеговичів. Цей храм не перестає дивувати своєю красою, а особливо унікальністю свого інтер’єрного розпису.
Унікальність Кирилівських розписів полягає в тому, що частина з них – це оригінальні і єдині в своєму роді фрески XII століття, наприклад, сюжет, який зображає, як ангел згортає небеса в сувій. А взагалі, весь комплекс стародавніх фресок становить 800 кв.м. – Це найбільша площа для церков XII століття.
Ще одна група розписів, що привертають цінителів і туристів зі всього світу, належить пензлю всесвітньо відомого художника Михайла Врубеля. У 1884-85 роках Врубель написав частину ікон для іконостасу, а також ряд композицій на стінах храму. Найбільш відомі з них: “Пресвята Богородиці”, “Оплакування”, “Зішестя Святого Духа на апостолів”. Остання, за зізнанням художника, наснилася йому уві сні.
Варто зазначити, що на момент своєї роботи, Врубель був маловідомим художником, і саме створені ним шедеври Кирилівської церкви, принесли автору широку популярність.
Розписи Горянської Ротонди в Ужгороді
Горянська Ротонда або храм святої Анни знаходиться в мікрорайоні Горяни, який раніше був селом, на околиці Ужгорода. Дослідники розходяться в припущеннях що до часу її будівництва – її датують X-XI ст, інші – XIII-XV ст. (Ця дата вказана на анотаційній дошці на стіні церкви). Відповідно і вік древніх фресок визначається цими даними.
Горянська Ротонда з її розписами – одна з найдавніших архітектурних українських пам’яток, яку знають і цінують у всій Європі. Розписи були виявлені під час реставрації церкви в 1879 року.Вони покривають поверхню п’яти внутрішніх ніш. За своїм змістом зображення передають епізоди з земного життя Ісуса Христа. Наприклад, такі сюжети як: «Таємна вечеря», «Суд у Пилата» та ін. Експерти вважають, що фрески написані приблизно 700 років тому на замовлення італійця Другета, який володів тоді замком в Ужгороді.
На жаль, розписи зараз знаходяться в тяжкому становищі і потребують реставрації. Частина з них збереглася лише уривками.
Розписи Лужанської церкви на Буковині
Буковинське село Лужани знамените тим, що тут знаходиться найстаріша церква в Чернівецькій області. Вона датується XV століттям і зведена на честь свята Вознесіння Господнього. За своєю будовою цей храм подібний аналогам давньоруської храмової архітектури.
Лужанські фрески були виявлені в 1993-97 роках під шарами штукатурки. Їх написання датується часом будівництва самої церкви. До сьогоднішнього дня збереглася частина розпису, зробленого на стінах, в той час як розписи під склепіннями – загублені.
Стінопис виконаний у візантійському стилі. Серед зображень – сюжети з земного життя Ісуса Христа та ікона святих Костянтина і Олени.
Реставратори відзначають, що подібних фресок в Україні немає, і вони є дорогоцінною пам’яткою буковинської церковного розпису.
Розписи Лаврівського монастиря в Галичині
Монастир святого Онуфрія знаходиться в селі Лаврів Львівської області і був побудований в XIII столітті.
У 1910 році в головній монастирській церкві проводилися реставраційні роботи, під час яких були виявлені стародавні фрески. Після проведеної експертизи, вчені віднесли дату їх написання до XV століття.
Фрески збереглися на трьох стінах храму. Серед них велику цінність представляє композиція “Акафіст Богородиці” Серед інших розписів – ряд зображень святих, сюжети Вселенських соборів.
Унікальність лавровського стінопису полягає в тому, що це один з найдавніших зразків західноукраїнської фрескового розпису і єдиний збережений пам’ятник візантійського живопису в Галичині.
Джерело: weloveua