Влітку, приблизно з 23 липня до 22 серпня можна спостерігати метеорітний потік. Пік припадає на 12-13 серпня.Один з найяскравіших метеорних потоків, або, як частіше кажуть – метеорних дощів, який щороку прикрашає зоряне небо у серпні, – Персеїди.
Метеорний дощ Персеїд відбувається, коли Земля проходить через орбіту комети Свіфта-Туттля.
Наближаючись до Сонця, комета нагрівається, розсіюючи за собою уламки льоду, породи та пилу, які здуваються сонячним вітром і утворюють “хвіст” комети. Уламки породи з ядра комети, потрапляючи до атмосфери Землі, згорають, спалахуючи наче зірки. Навіть крихітна частинка хвоста комети розміром з піщинку може спричинити яскравий спалах на зоряному небі.
Середня швидкість Персеїд при потраплянні у атмосферу Землі – 210 тисяч км/год. Зазвичай можна побачити більше сотні метеорів на годину. Сама комета наближається до Землі лише один раз на 133 роки (наступного разу комета проходитиме крізь центр Сонячної системи аж 2126 року), але через її хвіст Земля проходить щороку.
Метеорні дощі досить яскраві, їх можна спостерігати навіть у великих містах. Проте, у місті краса зоряного неба суттєво погіршена світлом культурного походження. Ілюмінація житлових і промислових районів створює ефект так званої полюції (забруднення) – відбиття світла з землі приземними шарами повітря. Чим більш забруднене повітря і чим більша його вологість – тим сильніше відбиття. А чим сильніша полюція – тим гірше видно зоряне небо.
Тому щоб насолодитись метеорним дощем, а тим більше, зробити гарні фото падаючих зірок, – треба шукати місця, не засліплені освітленням населених пунктів. В Україні таких місць, на жаль, не так багато.
Найвідповідальніше на планеті до темного неба ставляться у Тибеті.
Цього року понад 2,5 тисячі квадратних кілометрів тибетських земель отримали статус зони темного неба під особливою охороною.
Такий статус території запровадили, щоб астрономи і туристи могли безперешкодно дивитися на зірки, не побоюючись так званого світлового забруднення. Тибет вважається одним з кращих місць для спостереження за зірками на планеті. Інші, найбільш вдалі місця спостереження зоряного неба також розміщені у віддалених важкодоступних місцях у гірських місцевостях.
У світі існує ще вісім резерватів темного неба в семи країнах. Переважно такі місцевості розміщені на території національних парків.
В Україні поки не створено жодного “заповідника темного неба”. Проте є місця, які могли б отримати такий статус.
В Україні найкращими місцями для спостереження зоряного неба є найвіддаленіші частини Карпатських гір, розміщені поряд з румунським кордоном – Мармароський, Гринявський та Чивчинський масиви. Населені пункти знаходяться далеко від цих місць. Тут розміщені кілька великих природно-заповідних територій, які охоплюють “темні частини” карпатського неба. Це національні природні парки “Верховинський” (Чивчинські гори, Івано-Франківська область) та “Черемоський” (Гринявські гори, Чернівецька область), а також Карпатський біосферний заповідник (Мармарський заповідний масив, Закарпатська область).
Саме тут знаходяться найбільш сприятливі місця для фотографування небесних об’єктів на довгій витримці в Україні.
Менш яскраво, але теж гарно метеоритні дощі можна дивитися на території приморських національних парків: “Білобережжя Святослава” (Кінбурнська коса, Миколаївська область), “Джарилгацький” (острів Джарилгач, Херсонська область), “Приазовський”(азовські коси Запорізької області) та “Меотида” (азовські коси Донецької області). Тут небо лишається не засліпленим наполовину – з боку моря.
Щоби насолодитись красою метеоритних дощів, треба лише туристичний каремат і готовність мінімум півгодини споглядати нічне небо. Також бажано щоби в цю пору не було Місяця.
За матеріалами skadnews