Вчені з Цюрихського університету представили дослідження, у якому стверджується: стрімкий розвиток індустріального світу та технологій став справжнім випробуванням для біології Homo sapiens. Наша фізіологія формувалася для життя в умовах полювання та рідкісних небезпек, а не для ритму сучасного міста, де стрес не зникає повністю ані вдень, ані вночі.
Автори роботи проаналізували дані, пов’язані з індустріалізацією, урбанізацією та здоров’ям, і дійшли висновку, що людство просто не мало часу адаптуватися до різких змін останніх 100 років. Зниження глобальної фертильності, зростання кількості хронічних запальних захворювань та інші довгострокові тенденції вони розглядають як ознаки того, що сучасне середовище погано поєднується з нашою давньою фізіологією.
Одна з ключових проблем — різка зміна умов. Якщо раніше людина стикалася з гострими стресорами на кшталт нападу хижака, то тепер нервова система реагує так само на вуличний шум, тиск на роботі, світлове забруднення та соціальні мережі. За словами дослідників, ці стимули сприймаються організмом як низка хижаків, від яких немає перепочинку. У результаті тіло запускає потужні захисні реакції, але не отримує часу на відновлення.
Наслідки хронічного напруження вивчаються давно: постійна активація гормональних і імунних систем пов’язана з тривожними розладами, низкою хронічних хвороб та скороченням тривалості життя. Вчені відзначають парадокс: попри високі стандарти медицини та рівня життя, індустріальний прогрес часто погіршує імунні, когнітивні та репродуктивні функції.
Окрему увагу приділено зниженню якості сперми — тенденції, яка активно обговорюється в науковій спільноті. Дослідження пов’язують її з сукупністю факторів: від ожиріння до впливу мікропластику й пестицидів. При цьому автори підкреслюють, що пасивне очікування того, що спрацює природний добір, не є виходом: еволюція надто повільна, щоб розв’язати проблему у розумні строки.
На думку вчених, пом’якшити вплив середовища можна, змінивши ставлення до природи. Вони пропонують розглядати контакт із природними ландшафтами як важливий інструмент для підтримання здоров’я та переглядати підходи до організації міського простору. Наукові дані про те, які саме стимули впливають на тиск, частоту серцевих скорочень та імунітет, можуть допомогти у створенні більш сприятливого середовища.
Дослідники вважають, що місту потрібне правильне планування, а суспільству — більше відновлених і захищених природних зон. І хоча такі зміни потребують серйозних ресурсів, автори називають їх моральним обов’язком перед майбутніми поколіннями. А поки що, підкреслюють вони, один із найпростіших і найефективніших способів підтримати психічне та фізичне здоров’я — частіше бувати на природі.
