Таємничі темні смуги на поверхні Марса утворилися вітром і пилом, а не водою, як вважалося раніше. До такого висновку дійшли планетологи з Університету Брауна (США).
Ці дивні утворення, розташовані вздовж схилів урвищ і стінок кратерів, уперше були виявлені ще у 1976 році під час місії NASA «Вікінг». Раніше науковці пов’язували їх із потоками давніх річок. Тепер же дослідники вивчили їх за допомогою спеціального алгоритму штучного інтелекту — його навчили на підтверджених спостереженнях смуг, після чого він обробив 86 000 супутникових знімків і створив карту, що містить 500 000 особливостей цих структур.
«Щойно ми отримали цю глобальну карту, змогли порівняти її з базами даних і каталогами інших параметрів — таких як температура, швидкість вітру, гідратація, активність зсувів тощо», — зазначає автор дослідження.
Вчені встановили, що смуги формуються у зонах із високою швидкістю вітру та інтенсивним осіданням пилу. Імовірно, вони виникають через шари дрібного пилу, що сповзає по крутих схилах.
Ці смуги темніші за навколишній марсіанський ландшафт і простягаються на сотні метрів. Деякі з них, короткотривалі, відомі як повторювані лінії нахилу (RSL), з’являються регулярно в тепліші сезони на Марсі. Це спостереження наштовхнуло деяких планетологів на гіпотезу, що сезонні коливання температур можуть спричиняти танення льоду, замерзлих водоносних шарів або конденсацію вологого повітря, що, своєю чергою, призводить до стікання солоної води по схилах кратерів. Якби ця гіпотеза підтвердилася, такі регіони стали б особливо перспективними для майбутніх місій на Червону планету.
«Це відкриття може відіграти важливу роль у дослідженні Марса. Воно допоможе відкинути деякі гіпотези ще до відправлення космічних кораблів», — підсумували автори роботи.
