Живемо у бурхливі часи воєн, революцій, масових повстань, змін влади і боротьби за свободу. 10 грудня у світі відзначався День прав людини. Ця дата прийнята за пропозицією Генеральної асамблеї ООН, аби щороку на міжнародному рівні згадувати про «Загальну декларацію прав людини» (1948). Ця декларація проголосила особисті, цивільні й політичні права, будучи першим колективним документом-кодексом універсальних прав.
Чимало мислителів й науковців, аналізуючи питання людських прав, ставлять на перше місце в ієрархії цінностей особистісну свободу, свободу у різних проявах і контекстах. Варто хоч б згадати хрестоматійне філософське есе англійського ідеолога лібералізму Джона Стюарта Мілла «Про свободу» (1859). На думку Мілла, існують суспільні та індивідуальні свободи. До останніх він відносив свободу совісті, свободу вибору та свободу об’єднання. Натомість про надмір свободи пише німецький соціальний психолог Еріх Фромм у психоаналітичній розвідці «Втеча від свободи» (1941). У цій праці автор досліджує природу тоталітарних правлячих режимів, які формують авторитарну особистість, що «тікає» від свобод, бунтує проти них.
Розвиває ці міркування французький філософ-екзистенціаліст, письменник Альбер Камю в есеї «Бунтівна людина» (1951), у якому автор розглядає природу повстань і революцій у країнах Західної Європи. Про взаємодію економічних та політичних факторів свободи розповідає американський економіст, нобелівський лауреат Мілтон Фрідман у своєму бестселері «Капіталізм і свобода» (1962), який вже став класикою політико-економічної літератури. Про свободу як справедливість рефлексує американський філософ Джон Ролз у своїй книзі «Теорія справедливості» (1971), де вчений ілюструє співвідношення свободи і рівності у суспільному житті. У праці «Нарис про свободу волі» (1983) американець Пітер ван Інваґен розглядає проблему моральної відповідальності людини за свої вільні вчинки.
Міркуючи про свободу, пригадаємо чи не найбільш цитовану нині книжку «Людина у пошуках справжнього сенсу» (1946) австрійського психотерапевта Віктора Франкла. Тут є все: і боротьба за себе, і екстремальний досвід виживання, і хапання за «рятівну соломинку» — будь-яку надію на майбутнє. Про схожий травматичний досвід, про те, як вона пережила Голокост у концтаборі Аушвіц розповідає американська психотерапевтка Едіт Еґер у книжці «Вибір. Прийняти неможливе» (2017).
Журналіст, письменник і режисер зі США Себастьян Юнґер більше десяти років висвітлював війну в Афганістані, часто перебуваючи на небезпечний військових форпостах. Його польові репортажі стали основою для книги «Війна» (2010), у якій він розглядає братерство, травму і потребу свободи. Пізніше ці теми звучать у його книжці «Свобода» (2021), яку можна назвати своєрідним символічним путівником свободою, оскільки книга оповідає про життєвий досвід двох ветеранів з Афганістану.
Чи не найвідомішим апологетом ідеї та питання свободи можна назвати видатного американського історика, письменника, шанованого інтелектуала Тімоті Снайдера. У доробку Снайдера — дослідницькі праці, есеї, публічні лекції, монографії, чимало з них перекладені українською: напр., «Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним» (2011), «Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999» (2012), «Чорна земля. Голокост як історія і застереження» (2017), «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка» (2020), «Наша недуга. Уроки свободи. З лікарняного щоденника» (2020), «Про тиранію: Двадцять уроків двадцятого століття» (2022).
Восени цього року надруковано український переклад книжки «Про свободу» (вид-во «Човен») Тімоті Снайдера. У цій праці він вкотре аналізує поняття свободи, а також здійснює філософську мандрівку, апелюючи до різних історичних епох і досвідів. Свобода, — як зауважує Снайдер, — це не лише відсутність обмежень, а й цінність — здатність розвиватися відповідно до власних потреб і пріоритетів, можливість процвітання суспільства, відповідальність перед майбутнім. Снайдер підтримує Україну з 2014 року: засуджував російську агресію й окупацію, ставав на захист ув’язненого Олега Сенцова та інших політв’язнів, проводив збір коштів для розмінування українських територій, був учасником багатьох соціальних та культурних проєктів в Україні. «Я приїхав до України, де точиться війна, поки писав цю книжку про свободу. Тут предмет моєї роботи повсюдно відчутний на дотик» — зазначив Тімоті Снайдер у передмові до книги.
авторка Роксолана Жаркова
спеціально для vsviti.com.ua
