У різних країнах світу підходи до навчання, виховання, культури поведінки дітей відрізняються. Поки в деяких країнах індивідуально спілкуються з учнями й надсилають «листи щастя» з оцінками батькам, в інших ставляться до дітей, як до дорослих і повністю покладають на них обов’язки відповідно до віку. Те, як виховують дітей в різних країнах, корисно дізнатися й українським батькам.
Різницю між ставленням до дітей і навчанням ми шукали у блогах та YouTube каналах батьків з різних куточків світу.
Південна Корея. Заходячи у школу, учні знімають взуття і тримають його у руках, поки не дійдуть до класу. Там вони взувають змінне взуття. Одна з мам, яка переїхала до Південної Кореї з дочкою дивується:
«Я до сих пір не розумію цього підходу. Тепер перестала одягати на доньку білі носочки, бо до кінця дня вони стають чорними. Навіщо ж тоді друга пара взуття?»
Корейці ставляться до школи так само, як і до храму. Отже, заходячи у школи, як і у буддистський храм, необхідно знімати взуття. Хоча, можливо, до цього ще підштовхує любов корейців до чистоти.
Японія. У цій країні випускають готові салати спеціально для працюючих батьків, яким немає часу готувати ланч дітям. Учням старших класів обід у школі не видається, тому матерям така страва стає в пригоді. Термін вживання таких салатів короткий, що свідчить про використання натуральних продуктів. Японці не звикли готувати їжу заздалегідь, а надають перевагу щойно приготованим стравам.
Ісландія. Гарна новина для всіх дітей та їх батьків: у школах Ісландії немає зошитів, а домашнє завдання задають не часто. Для учнів скасована шкільна форма і вони можуть вільно ходити до школи в джинсах. Усі необхідні речі для навчання видаються громадою безкоштовно. Батьки не купують жодного додаткового приладдя.
Фінляндія. У фінських школах не проводять групові зустрічі з батьками, аби обговорити досягнення учнів.
«Коли мене вперше викликали до школи, я очікувала, що зі мною будуть говорити про погану поведінку мого моєї дитини. Натомість, зі мною поділились його успіхами й проявленими талантами», – розповідає одна з мам у своєму блозі під ніком Julikalife VLOG.
Вчителі не говорять батькам, що їх дитина ледача. Вони намагаються знайти індивідуальні риси у кожного учня.
Громада забезпечує кожну дитини необхідним приладдям для навчання. Батьки не купують додаткових книжок, зошитів, альбомів для малювання. Класні поїздки також оплачує громада. Вона виділяє кошти на проїзні квитки, квитки на будь-які вистави й концерти, їжу для перекусів під час поїздки. Жодної копійки батьки не витрачають на організацію шкільних подорожей.
Норвегія. У дитячих садках в Норвегії дітей не розподіляють за віковими групами. Діти віком 2-3 роки перебувають разом зі старшими дітками. Вихователя приділяють однакову кількість уваги усім. Батьки помітили, що молодші діти можуть навчитись чомусь швидше від старших дітей.
Іспанія. Одна з мам у блозі «Mama Feliz Life» ділиться своїми враженнями про іспанські школи:
«Ми здаємо 30 євро у шкільний фонд на рік. Ці гроші витрачаються на шкільне приладдя. Батьки також купують книжки впродовж року на суму від 80—200 євро. Загалом більше ніяких додаткових витрат.»
Франція. Дитячі садки у Франції пишаються своїм підходом до сну дітей. Хоч обідають вихованці в один і той самий час, але лягають спати тоді, коли захочуть. Вихователі запитують у батьків, о котрій годині дитинка лягла спати вночі, коли прокинулась і чи добре снідала. Всі дані записуються у журнал і так вираховується приблизний час, коли потрібно вкладати дитину на обідній сон.
Німеччина. Німецькі учні відпочивають 90 днів на рік, враховуючи новорічні свята, Великдень й інші національні й релігійні свята. На відміну від українських школярів, вони відпочивають менше.
Шкільні речі учні не несуть додому, а залишають у своїх шухлядах. У класних кімнатах є багато ігор, в які діти грають на перерві.
Велика Британія. У віці 4-5 років діти розпочинають навчання. Спочатку вони відвідують підготовчі уроки, а після них розпочинають перший шкільний навчальний рік. Маленькі учні не носять величезних рюкзаків з купою книжок та зошитів. Все, що вони повинні мати з собою, – це зошит з виконаним домашнім завданням.
«Здається британці не розуміють коли тепло, а коли холодно. Часто можна побачити батьків, які взимку приходять в відкритому взутті. У холодну вітряну погоду деякі батьки одягають дітей в носочки, замість теплих колгот. Однакове взуття дітки можуть носити як влітку, так і взимку», – ділиться Дженні Мамедова у своєму відео.
Вона також розповідає, що влітку на вулиці можна зустріти дівчат у теплому взутті та легкій сукні. Іноді здається, що британці одягають перше, що потрапило до рук з шафи.
Швеція. Відпустка по догляду за дитиною у Швеції триває 480 днів. З них 90 днів може взяти батько і 90 – мати. Якщо один з батьків не скористався відпусткою, то ці дні «згорають». Батькам дозволяється не використовувати одразу 90 днів. Це можна зробити будь-яким чином до поки дитині не виповниться 12 років. Наприклад, вони можуть брати щотижня два додаткові вихідні дні, аби доглядати за дитиною.
А як ви гадаєте, який досвід можна використати в Україні?
автор Альона Гук спеціально для vsviti.com.ua
